У Таллінні підопічні Сергія Скрипки провели два матчі поспіль, в якому своїх уболівальників також не порадували.

ПОЛЬЩА – УКРАЇНА – 3:0

(25:15, 25:16, 25:15)

Команда Польщі виявилася ще більш сильною, ніж Естонія, проте основні причини поразки від неї полягають, насамперед, не у майстерності «червоно-білих». Адже українські волейболісти власноруч допомогли їм досягти успіху, демонструючи збалансовані дії та максимальну самовідданість у боротьбі за кожен м’яч лише епізодично. А так – переважно маса незрозумілих помилок: неточні подачі, хибні удари, нерозважливі прийоми та "дірявий" блок. Найприкріше ж – відсутність змагального вогнику в очах, необхідного в таких поєдинках куражу та належної віри у власні сили. Віднайди вони все це – майстеровиті поляки, можливо, і виграли б, але та перемога стала би для них куди більш складною та виснажливою.  

Згодом, збірна України зазнала третьої поразки поспіль. Проте, на відміну від попередніх, у даному випадку наші хлопці намагалися боротися до останнього.

БІЛОРУСЬ – УКРАЇНА – 3:0

(25:23, 25:11, 25:18)

Так, у пасиві українців з’явилося вже третє «сухе» фіаско. Але у протистоянні з білорусами їхня гра набула значно більше приємних вражень, ніж у попередніх. Головна проблема залишаться такою ж: не стільки суперники переграють наших хлопців, скількі ті самі все псують власними помилками. Певно, їм таки не вистачило часу як на більш продуктивну підготовку і налагодження взаєморозуміння, так і спарингів, котрі могли би попередньо дати відповіді хоча б на окремі питання. А так підопічним Сергія Скрипки довелося грати в Таллінні, що називається, з чистого аркушу, і власні невдалі дії, здається, психологічної впевненості гравцям не додавали.  

Матч із білорусами моментами дуже радував. Було видно, що в українців таки є солідний потенціал і, зокрема, перша партія цілком могла завершитися на їхню користь. Та все ж суперники у кульмінаційний момент не знітилися, і в другому сеті вже мали відчутну перевагу. У них таки справді хороша збалансована команда – що поробиш. Хоча наші хлопці реально боролися до останнього.