Здається, уявити собі волейбольне життя нашої країни без місцевого Палацу спорту «Юність» уже просто неможливо.
28 квітня у Запоріжжі завершилися другі кваліфікаційні раунди чемпіонатів Європи серед дівчат U-16 та юнаків U-17. На превеликий жаль, обидві українські команди не впоралися із головним завданням посісти в своїх групах перші місця, які гарантували прямі путівки до фінальних раундів континентальних першостей. Тим не менш, це волейбольне дійство стало резонансною подією в літопису нашого виду спорту, внесену туди окремою яскравою сторінкою. Своїми враженнями поділився президент національної федерації Михайло Мельник.
- Михайле Григоровичу, насамперед – про гру українських команд…
- Звичайно, прикро, що наші дівчата та хлопці не пробилися до фінальної частини ЧЄ-2019. Хоча вони боролися гідно, особливо хлопці, і мені не соромно за їхні старання. Та що поробиш, якщо обидві збірні Франції на сьогодні об’єктивно сильніші? Рівень волейболу у цій країні дуже високий, тож про юну зміну нинішнім лідерам там піклуються на совість. І в тих командах, що виступали у Запоріжжі, вже є кілька майстрів солідного рівня. Насамперед, це їхні головні бомбардири: Вайтені Вакі – у дівчат та Натан Канова – у хлопців. До речі, в складі останніх ще й діяв зв’язуючий, креативності та технічній досконалості якого можуть відверто позаздрити клуби української Суперліги! Тож не дивно, що тріумфаторами у Палаці спорту «Юність» стали саме обидві збірні Франції.
Що ж до наших команд, то вони, повторюся, боролися гідно. Хоча, відверто кажучи, дівчатам очевидно бракувало тактичного взаєморозуміння та психологічної стійкості. До хлопців же жодних претензій, за винятком окремих моментів у протистоянні з Бельгією, бути не може. Адже у вирішальному поєдинку із Францією вони були максимально близькими до успіху у другому сеті. Вели перед – 21:16, 23:21… Не вистачило трішечки фарту. А так, виграй вони ту партію – і ще подивилися би, чия в підсумку взяла гору…
- Хоч як там було, але спеціалісти відзначали помітний прогрес у грі обох наших команд у порівнянні з початком сезону…
- І це справді так! Тож я дуже вдячний керівництву Міномолодьспорту за розуміння і фінансове забезпечення виступів обох збірних у чемпіонатах України. Як відомо, хлопці грали у другій лізі, де вибороли срібні медалі, а потім виграли перехідні матчі і наступного сезону боротимуться вже у першій лізі. Дівчата ж пробилися до «Фіналу чотирьох» у тій же першій лізі, що теж є хорошим результатом. Безумовно, хороша практика протиборства із значно старшими й досвідченішими суперниками всім пішла на користь. Тому особисто я в обох командах бачу реальні перспективи. Особливо в юнацькій.
- Результати – результатами, але ж дуже серйозне значення зазвичай відіграє ще й організація міжнародних змагань. Які враження залишилися у зарубіжних спортсменів та почесних гостей?
- Запоріжжя вразило всіх без винятку! Кажу це без жодної крапельки перебільшення. При підготовці були враховані абсолютно всі дрібнички. Найвищу оцінку за свою працю заслужив місцевий оргкомітет на чолі з Юрієм Рибалко, а також представники ФВУ - в.о. генерального секретаря Катерина Біляченко та координатор класичного волейболу Геннадій Кондаков. Вчергове завидну кмітливість та високий професіоналізм при вирішенні будь-яких питань продемонстрували брати Касаї: Павло – голова Запорізької обласної федерації волейболу та Геннадій – директор Палацу спорту «Юність».
Він, до речі, викликав у гостей відверте захоплення. Здавалося, вони просто не очікували, що матчі будуть проводитися не в якомусь скромному залі, а на одній з найкращих спортивних арен Європи. Тож варто ще раз низько вклонитися керівництву заводу «Мотор Січ», яке зробило все, щоби у короткі терміни із абсолютно занедбаної будови зробили цілком сучасну «перлину», якою справді можна пишатися.
Ну й, нарешті, готель «Інтурист». Ми співпрацювали з ним уперше, і маю сказати, що від цієї співпраці отримали справжнє задоволення. Спортсменам створили найліпші умови, а харчування запропонували таке, що команда Австрії навіть попросила не «спокушувати» її ввечері м’ясними шедеврами готельної кухні. Мовляв, інакше не зможуть собі відмовити…
Коли турнір завершився і всі прощалися, то його супервайзер, член керівного органу ЄКВ Томас Сінгер зазначив, що змагання пройшли на найвищому рівні. А головний тренер юнацької збірної Франції відзначив своє розуміння, наскільки важко проводити таке дійство за участю одразу вісьмох команд, причому, різної статі. Взагалі, гості висловлювали подяку очевидно від щирого серця. І їхнє побажання якось знову зустрітися на змаганнях у Запоріжжі було цілком відвертим. Ну, а раз так, то постараємося добитися права надалі провести у Палаці спорту «Юність» міжнародний турнір більш серйозного рівня. Наприклад, фінал чемпіонату Європи в якійсь віковій групі. Переконаний, що це лише справа часу…
Фото: cev.eu