Сьогодні у грецьких Салоніках стартував чемпіонат Європи (U-22) , де приймають участь українські пари Олег ПЛОТНИЦЬКИЙ/ Денис ДЕНИСЕНКО, а також Дар’я УДОВЕНКО/ Єлизавета СУЛІМА. Iнтерв'ю Олега ПЛОТНИЦЬКОГО, який також гратиме і у фінальній частині чемпіонату Європи (U-20) з класичного волейболу, який розпочинається в Болгарії 2 вересня.
ПЛЯЖ
- Відштовхнемося від чемпіонату України, який проходив минулого уїк-енду в Івано-Франківську. Ви виступали з незвичним напарником – Денисом Денисенком. Які враження від змагань?
- Результат не дуже – підвела мікротравма. А взагалі зіграли добре, мені сподобалося грати з Денисом. Можливо, якщо б не мікротравма, пройшли б і далі. Прийшлося знятися, адже попереду більш важливі старти – чемпіонати Європи.
- Чемпіонат України вперше проводився в Івано-Франківську. Що ви як досвідчена в пляжному волейболі людина скажете про організацію змагань?
- Організація на рівні. Добрі та просторі корти, можна сказати, одні з кращих в Україні. Претензій немає. Жаль тільки, що поруч немає якоїсь водойми, в якій можна було б охолоджуватися після ігор.
- На чемпіонаті ви грали не зі своїм звичним партнером Іллею Ковальовим, з яким досить успішно виступали раніше.
- Трохи розійшлися у поглядах. Вирішив запросити в пару Дениса, якого знаю ще з самого дитинства, знаю його по характеру. Знаю, що він ніколи не здається, що й показав на чемпіонаті, коли ми програвали в третій партій одного з матчів, і завдяки йому переломили хід гри та перемогли. Тренувалися разом два тижні до чемпіонату, провели невеличкий збір в Запоріжжі.
- Як розподіляються ваші обов’язки у вас в парі?
- Я більше ходжу на блок, а Денис – грає в захисті. Якщо в мене не йде гра на блоці, він може мене повною мірою замінити.
- Травма, яку ви отримали в Івано-Франківську, ще непокоїть?
- Ні. Це у мене були судоми – таке інколи трапляється. Наприклад, на Кубку України-2014 в Одесі, коли прийшлося знятися з фіналу. Це не дуже серйозна травма – треба просто, щоб відновилися м’язи.
- Приблизно представляєте рівень пар, з якими прийдеться боротися на чемпіонаті Європи?
- Так, вже дивився календар змагань – пари знайомі, але загадувати про результат не буду. Для початку треба буде вийти з групи, а там вже побачимо. Система така ж, як і на інших вікових чемпіонатах Європи та світу – переможець групи виходить в 1/8 фіналу, другі та треті команди у своїх групах зіграють стикові матчі, щоб потрапити далі.
КЛАСИКА
- Ви паралельно виступаєте за збірну (U-20), якій незабаром належить виступити на чемпіонаті Європи. Говорили цю тему з головним тренером команди Миколою Пасажіним?
- Так, ми спілкувалися на цю тему. Я пояснив йому, що хотів зіграти і на молодіжному чемпіонаті Європи і з пляжного волейболу. Микола Миколайович мене зрозумів, адже я все рівно буду в тренувальному процесі, буду отримувати ігрове навантаження. Після пляжного чемпіонату я відразу підключусь до зборів. Великого труда вписатися, думаю, не буде, адже я провів у збірній весь відбірковий цикл.
- Збірна України нарешті пробилася у фінальну частину чемпіонату Європи, причому в доволі жорсткій боротьбі в третьому раунді відбору. Всі матчі були важкими, що особисто вам запам’яталося?
- Ми всі хотіли потрапити у фінальну частину, всі старалися, прагнули до перемоги – це було видно по очам хлопців. Найбільше запам’ятався матч з румунами, адже саме в ньому вирішувалася наша доля, хоча нам ще було потрібна перемога німців над іспанцями. Втім, ми могли виграти і у цих суперників, але трохи не вистачало, багато помилялися і на цьому чимало програли. Хоча б половину помилок прибрати, то й результати напевно були б іншими. Румун нам вдалося здолати, і потім стали дивитися гру Німеччини та Іспанії. За результат цієї гри ми напевно нервували більше, ніж за свою гру, але німці нас не підвели – перемогли. І ми потрапили у фінальну частину.
- Що відчували в той момент, коли закінчився цей матч?
- Ми дивилися гру прямо в залі. Все начебто йшло на нашу користь, але в третій партії тренер німців почав міняти волейболістів - напевно для того, щоб всі були заграні. Але і другий склад німців не підвів нас – виграли з великим відривом. А емоції?! Просто неймовірні: гравці та тренери стрибали від радості, обнімалися.
- Микола Пасажін, підбиваючи підсумки виступу у третьому раунді відбору, говорив, що була установка ризикувати на подачі. Ризик виправдався, але було чимало помилок. Наскільки, на вашу думку, реально, зменшити кількість помилок, покращити гру в інших компонентах?
- Думаю, що хлопці будуть з відповідальністю відноситися до цієї роботи над помилками. Ми повинні показати достатньо хорошій волейбол, показати, що в України є добрі волейбольні школи. Помилки убрати реально. Треба просто над ними більше подумати, зробити на них акценти в роботі. Гадаю, що у нас хороша команда. Навіть в тих іграх, які ми програли, ми мали перевагу і на блоці, і на подачі, і на прийомі. А ось помилок у нас було в два рази більше. Через це і програвали.
ГРІЗНА ЗБРОЯ
- Стосовно подачі. Ваша подача принесла чимало неприємностей всім суперникам, зокрема в матчі з румунами ви зробили п’ять ейсів…
- Взагалі-то, вона ще нестабільна, адже я ще молодий гравець. Але я налаштовуюсь на неї і намагаюсь ії вкладати туди, куди треба, щоб вона приносила користь команді. Часто-густо буває, що вона може взагалі не йти як в пляжному, так і в класичному волейболі. Але намагаюсь дуже швидко ії знаходити, адже це моя грізна зброя, яка приносить успіх команді. Я працюю над нею. В «Локомотиві», наприклад, в цьому сезоні чимало уваги приділяється саме подачі, адже це один з основних компонентів гри. Завдяки цій роботі, вона становиться у мене більш стабільною.
- У вашій подачі головне сила, чи напрямок?
- Це в залежності від команди, з якою граємо. Якщо у складі суперника є слабка ланка, то туди частіше і направляється подача. Але на це я не розраховую, адже вірогідність помилки більше. Тому я подаю ії туди, куди задумую безпосередньо перед подачею. Є напрямок, який є використовую частіше всього. Ось так ми і заробляємо очки. Мені та ще деяким хлопцям тренер дозволяє ризикувати силовою подачею. Наша ціль, щоб у суперника не було хорошої атаки. Також є в збірній і гравці, які подають активний та націлений планер в певну зону, намагаючись вибити з прийому певного гравця, заставити його помилятися.
- Чи правда, що потужна силова подача – це ще й психологічний тиск на суперника?
- Так, є й такий ефект від силової подачі. І це дійсно впливає на гравців, які приймають. Адже я сам стою в прийомі і не з чуток знаю про це. На таку подачу треба дуже серйозно налаштовуватися. Напрям начебто у всіх однаковий, але буває, що вона зривається і летить дуже неприємно. В будь-якому випадку ти повинен бути налаштований та зосереджений на подачі. Тобто тут головне – концентрація.
- Під час участі в молодіжному чемпіонаті Європи з пляжного волейболу буде відпрацьовувати подачу з прицілом на «класичний» чемпіонат?
- Тут є нюанси. В пляжному волейболі трохи техніка інша, і місце, з якого подаю, теж інше. Тож буде необхідно буде кілька тренувань в залі, щоб повернути подачу, яка була на останньому раунді відбору.
ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ
- Яка взагалі налаштованість на фінальну частину чемпіонату Європи?
- Задача-мінімум, як на мене, кваліфікуватися на чемпіонат світу в цій віковій категорії - для цього, якщо не помиляюся, необхідно потрапити в шістку кращих. Задача-максимум – поборотися за медалі. Ми з хлопцями розмовляли на цю тему: хочеться показати якомога кращий результат для України. Група у нас непроста, але інша набагато сильніше. Прикладатиме усі сили, щоб показати максимальний результат. Звісно, націлююсь показати якомога кращий результат і на чемпіонаті Європи і з пляжного волейболу.
За матерiалами прес-служби ФВУ