«Хімік» виборов почесний трофей утретє поспіль, а «Барком-Кажани» - вдруге.
Цього року свято волейболу під назвою «Суперкубок України» дісталося Луцька. Саме там, на арені СК ОДЮСШ, відбулися поєдинки, в яких почесний трофей виборювали жіночі колективи «Хімік» і «Галичанка-ТНЕУ-ГАДЗ», а також чоловічі «Барком-Кажани» і «Новатор». Протягом змагального дня там панувала по-справжньому святкова атмосфера, «заводилами» якої, насамперед, стали групи підтримки обох чоловічих колективів. Але й місцеві шанувальники волейболу від них не відставали, рівномірно демонструючи свої симпатії кожному з учасників. Та все ж переможець може бути тільки один. І якщо у жіночому протистоянні перевага «Хіміка» вчергове виявилася відчутною, то волейболісти Львова та Хмельницького подарували глядачам справжній захопливий і непередбачуваний трилер! А тріумфатором із нього у підсумку вийшов той, хто доклав для цього трішечки більше емоційного натхнення і відчайдушності, тактичної дисципліни і технічної розважливості.
ЖІНКИ
ХІМІК – ГАЛИЧАНКА-ТНЕУ-ГАДЗ – 3:0
(25:12, 25:21, 25:9)
«Хімік»: Дрозд, Напалкова, Дудник, Карпець, Микитюк, Бойко; Нємцева (л), Маєвська, Великоконь, Хобер, Степановська (к), Дуденок. Тренер - Андрій РОМАНОВИЧ.
«Галичанка»: Стасівська (к), Міленко, Дрьомова, Протянова, Ігнатова, Борознова; Дельрос (л), Мірчева, Ротар, Пилипенко, Лях, Коваль. Тренер - Віктор ТУРКУЛА.
Судді: Скібіцький, Паршин.
Найкращі гравці (за версією ФВУ): Бойко – Міленко.
22 вересня. Луцьк. СК ОДЮСШ. 417 глядачів.
Пригадується, напередодні торішнього поєдинку за Суперкубок наставник «Хіміка» Андрій Романович зауважив, що для його підопічних не має виникнути серйозних проблем, якщо вони зведуть кількість власних помилок до прийнятного мінімуму. Приблизно в такому ж сенсі висловився і його візаві з «Галичанки-ТНЕУ-ГАДЗ» Віктор Туркула. Тобто, хто менше помилятиметься, той і диктуватиме умови на паркеті. Що ж, справедливість їхніх слів підтвердив і сценарій того матчу, і нинишній...
Оскільки напочатку стартової партії суперники вдалі дії синхронно чередували з помарками, то й рахунок на табло зберігався переважно рівним. Але варто було южненкам дещо розважливіше запрацювати на прийомах та блоках, як ігрова ініціатива миттєво перейшла до них. Успішний захист одразу ж відкрив можливість організовувати не хаотичні, а продумані атаки, тож Олена Напалкова взялася справно підносити «снаряди», і «гармати» Юлії Бойко, Дар’ї Дрозд і Діани Карпець почали гатити, що називається, на повну. У підсумку це тріо записало у колективний здобуток добрих 38 очок (відповідно 17, 10 та 11). Досвідчена ліберо тернополянок Вікторія Дельрос відчайдушно намагалася їх «зачохлити», але того дня їй це вдавалося значне рідше, ніж хотілося би саме в суперкубковому протистоянні. Явно не найкращим чином пасувала і основна зв’язуюча Олена Стасівська, яку Віктор Туркула швидко замінив на Ангеліну Мірчеву. Та поки ця молода гравчиня налагоджувала продуктивні зв’язки з партнерками, «Хімік» метеором забезпечив собі суттєвий очковий відрив як до кінця першого сету, так і до середини другого.
Саме тоді у поєдинку стався момент, котрий цілком міг повністю змінити картину боротьби. За рахунку 19:10 Андрій Романович залишив на майданчику переважно резервісток, випустивши водночас Євгенію Хобер і Дар’ю Великоконь. Та цей крок виявився хибним, оскільки підопічні Віктора Туркули спромоглися організувати потужний контрудар. Олександра Міленко (загалом набрала 13 очок) та Вікторія Ігнатова (8 очок) в один момент якось просто перестали помічати чужі блоки і результативно обводити їх. Це стало для южненок великою несподіванкою, тож незабаром табло висвітлювало вже лише – 22:19. Здавалося, ще трохи...
Втім, «Галичанка» як стрімко спалахнула, так стрімко і згасла. Андрій Романович повернув у гру Напалкову та Микитюк, а тернополянки, ніби злякавшись власного вдалого відрізку, в кінцівці сету знову наробили помилок, що дозволило «Хіміку» схилити шальки терезів на свій бік.
Ну, а в третій партії, після нетривалої «заруби» на самому початку, ті ж Бойко та Карпець протягом буквально двох хвилин забезпечили своїй команді п’ятиочковий гандикап. Сил і натхнення, щоби вдруге видати гідну відповідь, у волейболісток із Тернополя вже просто не залишилося…
ЧОЛОВІКИ
БАРКОМ-КАЖАНИ – НОВАТОР – 3:2
(19:25, 25:16, 25:18, 28:30, 15:11)
«Барком-Кажани»: Паласюк, Євстратов, Кісілюк (к), Семенюк, Томин, Шевченко; Брова (л), Б.Жуков, Головень, Богатирьов, Бібер. Тренер – Угіс КРАСТІНЬШ.
«Новатор»: Куранов, Татаренко (к), Перепадя, Гадзій, Павлюк, Інкович; Турик (л), Кисіль (л), Клочко, Сотнік, Козловський, Денін, Велецький. Тренер – Роман КОВАЛЬЧУК.
Судді: Медвідь, Ковальчук.
Найкращі гравці (за версією ФВУ): Семенюк – Сотнік.
22 вересня. Луцьк. СК ОДЮСШ. 520 глядачів.
На відміну від попереднього, прогнози стосовно цього протистояння були куди більш стриманими. Адже вимушена заміна «Локомотива» на «Новатор», який славиться особливим характером і спроможністю дати гідний бій будь-кому, червону доріжку до другого тріумфу у поєдинках за Суперкубок «Барком-Кажанам» аж ніяк не гарантувала. Хоча де-юре фаворитами вважалися саме львів’яни. Однак хмельничани де-факто дуже швидко звели підстави для подібного переконання нанівець...
Протистояння характерів у стартовій партії вийшло дуже запеклим, проте коли підопічним Романа Ковальчука вдалося відірватися на три очки, у грі «кажанів» виникли відчутні проблеми. Незважаючи на точні потужні «постріли» Олега Шевченка та Юрія Томина (вони загалом набрали по 14 очок), наздогнати суперників не виходило, а коли Богдан Татаренко шикарним блоком «зачохлив» чергову спробу того ж Томина і зробив рахунок – 20:15, гравці у помаранчево-чорній формі відверто викинули білий прапорець.
Проте лише до початку другої партії. Отримавши від Угіса Крастіньша наганяй, львів’яни помітно додали в мобільності і, як наслідок, у колективній продуктивності. Зв’язуючий Сергій Євстратов нарешті перестав розпасовувати лише у другу та четверту зони, а активно залучив до атак першим темпом Юрія Паласюка. І того наче прорвало. Водночас «Барком-Кажани» на повну потіжність задіяли свій грізний блок. Зрештою, саме два поспіль «чохли» від Юрія Семенюка (загалом від набрав 19 очок, із них 6 - на блоках) і його тезки Томина дозволили номінальним фаворитам відірватися далеченько – 15:10. І незабаром білий прапорець викинули вже їхні суперники...
Невеличка перевага «кажанів» у загальному ККД прийомів і тих же блоків стала запорукою їхнього успіху й у третьому сеті, хоча частенький обмін «люб’язностями» у неточних подачах їм ледь усе не зіпсував. Та дуже вчасно розігрався Євген Кісілюк, чиє вдале «бомбардування» допомогло його команді перетворити рахунок 16:16 на 23:17. Відігратися «Новатору не вдалося...
Але у цій скрутній ситуації хмельничани якраз і продемонстрували на повну свою дивовижну непоступливість. У четвертій партії налагодив якісний колективний прийом досвідченіший Сергій Кисіль, йому добре попоміг Олексій Денін, значно креативніше заграв зв’язуючий Дмитро Козловський, який і сам двічі розважливо видав несподівані для опонентів «гачки» лівою, у потрібні моменти «вистрілював» Андрій Перепадя... Ну, а Нік Сотнік узагалі стал для львів’ян суцільним жахом. Його височенні стрибки із зависаннями у повітрі цілих дев’ять разів протягом сету завершувалися разючими «прошиваннями» чужих блоків та прийомів! Утім, двічі відриваючись на чотири пункти, «Новатор» незрозуміло легко тринькав цю перевагу. Як, до речі, профукав і потрійний сетбол. І почалися затяжні «гойдалки» на більше-менше. Там тричі поспіль Сотнік виводив хмельничан уперед, і тричі поспіль Паласюк (загалом у матчі набрав 13 очок) відповідав «цвяхами» з третьої зони. Однак останнє влучання Сотніка, нарешті, віднайшло продовження у вигляді ейса Миколи Куранова – і 2:2!
Тай-брейк... Схоже, волейболісти «Новатора» забагато фізичних та емоційних сил залишили у попередньому сеті, бо дуже швидко напомилялися до рахунку - 2:6. І ось тут уже «Кажани» вчепилися у свій шанс, що називається, мертвою хваткою та, зрештою, свого не віддали...
Отже, суперкубкове свято завершено, але на його учасників, як і на спортсменів інших команд, уже очікують чергові поєдинки в рамках чемпіонату Суперліги. Свято волейболу триває!
