Голова Арбітражної комісії ГО ФВУ Олексій Станіславович Скібіцький підводить підсумки минулого ігрового сезону з точки зору суддівства та знайомить волейбольну громаду з діяльністю АК ГО ФВУ.
Арбітражна комісія – підрозділ ФВУ, який відповідає за організацію суддівства змагань, які проводить ФВУ. Але суддя на вишці під час змагань, якого всі бачать – це лише верхівка айсберга, насправді діяльність АК ГО ФВУ достатньо різноманітна та не завжди помітна.
У цьому сезоні АК ФВУ спільно з іншими підрозділами ФВУ вдалось зробити дві фундаментальні речі – ведення електронного протоколу в матчах вищої та Суперліг та повернення права призначати та контролювати роботу молодих суддів у Дитячій Лізі.
ЕЛЕКТРОННИЙ ПРОТОКОЛ
Що стосується електронного протоколу – було приведено організаційні стандарти змагань з волейболу в Україні до світових стандартів. Взагалі співпраця ФВУ з DataProjeсt(а це не тільки ведення електронного протоколу, але і ведення статистики матчу) – на мій погляд справжня революція в волейболі України. Цього сезону інформації про матчі ЧУ та Кубку багато, інформація не те що оперативна – інформація йде он-лайн, наживо. Зараз смішно згадувати, як після матчу тех.делегат висилав СМС-кою результат матчу в Директорат, а це було ще рік тому. На мій погляд волейбольна громада ще до кінця незрозуміла, яка величезна зміна відбулась.
На початок сезону в Україні було лише п’ятеро суддів, що мали досвід ведення електронного протоколу. На сьогодні – вміння ведення електронного протоколу - це повсякденна річ та підрахувати точну кількість суддів, що ведуть протокол важко. У кожній області, де є волейбол, як мінімум 3-5 чоловік володіє електронним протоколом.
СУДДІВСТВО ДИТЯЧОЇ ЛІГИ
У минулому сезоні, крім АК ГО ФВУ, існувало ще три суддівські осередки, які проводили незалежну від АК ГО ФВУ суддівську діяльність – АК АВВУ, АК пляжного волейболу, АК АДВУ та на додачу самостійно робила призначення суддів на свої змагання комісія студентського волейболу. Щодо діяльності АК АВВУ немає жодних заперечень – ветеранські змагання можуть та повинні судити судді-ветерани, щодо АК пляжного волейболу – історично склалося в Україні так, що суддівство пляжного волейболу відокремлене від АК та існує в межах комісії з пляжного волейболу, хоча і в ФІВБ та ЕКВ, та і в інших національних федераціях усі судді, незалежно який різновид волейболу вони судять, знаходяться в структурі АК.
Незрозуміло, навіщо інші підрозділи ФВУ пробують брати на себе функції арбітражу; і так само незрозуміло, коли ці підрозділи пробують передати АК ГО ФВУ функції, які непритаманні суддям.
Найбільш болючою проблемою для АК ГО ФВУ була ситуація рік тому з суддівством Дитячої ліги. Одним з головних питань, що стоїть перед АК – це підготовка молодих суддів. Необхідно створити прозорі та зрозумілі умови для початку суддівства, надати можливість суддівської практики та на основі чесної конкуренції – зростання у суддівській кар’єрі. На мій погляд зрушення тут величезні, хоча справа ще знаходиться у процесі становлення та забирає багато часу та зусиль – але це того варта. Тай відгуки по суддівству Дитячої ліги у цьому сезоні як правило схвальні, хоча усі розуміють, що судять Дитячу лігу судді-початківці, і вірогідність суддівської помилки там достатньо висока.
СУДДІВСЬКА ПОМИЛКА
Будь-яка людина не хоче приймати помилкових рішень. Але не помиляється лише той, хто нічого не робить. І судді не виняток. Але з набуттям досвіду, у результаті конкуренційного відбору, у суддів вищих щаблів вірогідність прийняття помилкового рішення значно зменшується.
У більш-менш напружених матчах завжди є спірні моменті, важкі для суддівства. Для вирішення таких ситуацій було винайдено систему відео-повторів, і дуже шкода, що в Україні немає можливостей використовувати цю систему. У цьому сенсі волейбол України відстає. Міжнародні судді з України, виїжджаючи на матчі, де використовується система відео-челенджу, відчувають себе не зовсім комфортно, на відміну суддів з Італії чи Польщі, де ця система є повсякденною. Для визначення помилки (або непомилки) потрібні спеціалізовані високошвидкісні камери високої розподільчої здатності, розташовані в визначених місцях. Трансляція та відео команд такої інформації не дає, хоча АК ГО ФВУ приймає від клубів та розглядає скарги на суддівство на основі відео. Хоча якість відео у більшості випадків не дає можливості визначити, чи була помилка, чи ні. Другий сезон підряд є покарання суддів за помилки, і тут я хочу наголосити, що покарання не є метою, покарання лише спрямовує розвиток суддівства у правильний напрямок.
ЛІНІЙНІ СУДДІ
У позаминулому сезоні відбулася ситуація – на одному матчі розповідаю одним і тим самим лінійним суддям, на другому, на третьому – безрезультатно. На четвертий раз під час матчу відсторонив лінійних від суддівства. Один образився та залишив суддівство, а другий у цьому сезоні працює на хорошому рівні. Для мене ця ситуація дивна, але краще мати одного гарного суддю, аніж двох поганих.
АК ГО ФВУ намагається знайти шляхи покращення роботи лінійних суддів. І перш за все – підвищенням контролю за лінійними суддями зі сторони технічного делегата, а також підвищенням відповідальності як самих лінійних суддів, так і голів обласних АК, які лінійних суддів призначають.В багатьох країнах Європи лінійні судді приїжджі, а не місцеві, і це знімає багато питань, хоча і здорожчує проведення туру командою-господарем.
Позитивні зрушення в роботі лінійних є, але і до ідеальної роботи лінійних суддів ще далеко. Є розбіжність в якості роботі лінійних по областям – десь краще, десь гірше. Зараз Директорат проводить опитування клубів про якість роботи лінійних суддів, і це робиться з метою показати деяким обласним суддівським колегіям, що у них негаразд у роботі лінійних.
Інколи, коли я пробую розмовляти з лінійними, то чую у відповідь – що ти їм розповідаєш, скажи дякую що вони взагалі прийшли і взяли прапорці у руки. І в цьому правда також є, в деяких випадках діти-подавальники м’ячів отримують за роботу суму, що дорівнює сумі, що отримують лінійні судді.
РЕЙТИНГ
Задача дуже проста – відібрати 20 найкращих суддів в Україні для проведення матчів Суперліги. Яким чином це зробити? Кулуарно, коли вирішує декілька чоловік, невідомо на чому базуючись, як це було ще декілька років тому?
Для створення здорової конкуренції між суддями та прозорого механізму рейтингу останніми роками було прикладено багато зусиль та уваги. На 50 відсотків рейтинг складається з оцінок технічних делегатів, на 25 відсотків – з думки Арбітражної комісії та ще на 25 відсотків – з думки клубів.
Можливо трошки пафосно буде сказано, але я пишаюся механізмом рейтингу, який було створено та вірю що суддівська громада вже не дасть відкотитися до минулого, до ручного та каламутного створення рейтингу.
Хочу наголосити, що клуби мають вплив на суддів шляхом участі в суддівському рейтингу. По закінченню сезону Директорат ФВУ робить опитування клубів з проханням ранжування суддів, але тут виникають незрозумілі речі: клуб жаліється на суддю на протязі сезону, просить не призначати його на ігри клубу, а по закінченню сезону цей суддя в рейтингу, який присилає клуб, в першій десятці. Як таке можливо? Користуючись нагодою я просив би клуби підійти до створення своєї версії рейтингу дуже зважено, а не викривляти положення. Адже і в інтересах клубів – щоб змагання найвищого рівня в Україні судили найкращі судді.
Судді, які призначені на матчі ЧУ, наділені довірою АК та ФВУ, і дуже важливо, щоб цю довіру судді мали також від клубів. І участь клубів у рейтингу є одним з факторів, який цю довіру формує. Адже на змагання клуби бачать тих суддів, яких вони у минулому сезоні оцінили високо.
ТРАНСЛЯЦІЇ
Директорат ФВУ намагається покращити відео-трансляції матчів клубами, але наштовхується на небажання змінювати трансляції на краще саме клубів. На жаль, можна порахувати на пальцях однієї руки клуби, що роблять якісні трансляції.
Як трансляції пов’язані з суддівством? Як я вже казав вище, АК ГО ФВУ приймає відео від клубів з можливими суддівськими помилками та не приймає телефонні скарги на суддівство. Якщо є звинувачення – мають бути факти. А в більшості випадків неможливо зрозуміти, що відбулося на майданчику саме від якості трансляції.
В Італії та Польщі, де використовують відео-челендж та є якісні трансляції матчів, давно зрозуміли, що картинка, яку дає трансляції та відео-челенджу можуть не співпадати. Для прикладу: м’яч, що буде здаватися таким, що потрапив у майданчик на камерах, що ведуть трансляцію, при використанні камер відео-челенджу може виявитись таким, що вийшов в аут. І тому коментатори ніколи не беруть на себе право робити висновки, вони чекають рішення судді. Адже саме суддя наділений правом приймати рішення, а не коментатор.
В Україні часто-густо можна почути від коментаторів: «м’яч потрапив у майданчик! Але судді іншої думки» – але чи має право коментатор брати на себе право приймати рішення? І чи він розуміє, що своїми висловлюваннями наносить репутаційну шкоду суддівському корпусу? Доходить до смішних речей – знання правил волейболу коментаторами інколи обмежується знанням - поле-аут та торкання сітки. Випадок, коли гравець задньої лінії виконав удар вище верхнього краю сітки у передній зоні - достатньо поширена помилка, яку вже фіксують судді-початківці на Дитячій лізі, а коментар: «Незрозумілий свисток арбітрів! Що трапилось? Напевно торкання сітки!» І це коментування матчу Суперліги!
ПРЕСА
Волейбол, як і усі види спорту, розвивається по законам бізнесу, якщо хочете, то шоу-бізнесу. Необхідне створення шоу, продукту, який буде цікавий глядачам, та забезпечення максимальної уваги до волейболу у засобах масової інформації та соціальних мережах. Ключову роль відіграють тут журналісти - професіонали, які знають як та вміють це робити.
Чомусь улюблена тема журналістів – суддівські помилки. Концентруватись в репортажі тільки на помилках все ж таки напевно не варто – адже і гравці роблять помилки, і писати про те, що той гравець стільки не подав, а той гравець стільки не прийняв напевно не зовсім коректно.
У цьому сезоні президент одного з клубів був наказаний згідно Дисциплінарного кодексу за безпідставні звинувачення у мас-медіа у бік суддів. Команда готувалась до важливого туру та на радіо президент клубу проговорив свої побоювання що до майбутнього суддівства, які з величезним задоволенням підхопив радіожурналіст, можливо далекий не тільки від волейболу, але і від спорту взагалі. Чого тільки варта його фраза: «Судді будуть топтати!!!» У відповідь я хочу сказати – що судді нікого не топчуть, а ось такі «журналісти» – не те що не допомагають у популяризації волейболу, а наносять шкоду.
На моїй пам’яті це перший випадок покарання клубної особи за безпідставні звинувачення суддів, до речі сума штрафу невисока і АК вже запропонувала Директорату підняти штраф хоча б у 5 разів.
Беззаперечно, преса має право коментувати дії суддів, але коментарі мають бути обґрунтованими, нейтральними та коректними. А бездоказово, ґрунтуючись тільки на припущеннях, публічно звинувачувати суддів, напевно, буде неправильно. В таких випадках АК ФВУ залишає за собою право відстоювати інтереси суддів усіма можливими законними шляхами.
Усім відома фраза з Нагірної Проповіді, якою люблять дорікати суддям: Не судіть, щоб і вас не судили, забуваючи про продовження - Бо яким судом судити будете, таким же осудять вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. І чого в оці брата свого ти скалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
Якщо хочемо зробити волейбол в Україні кращим – маємо робити це разом: федерація, клуби, судді, спортивні журналісти. Ми не існуємо окремо один від одного, нас об’єднує волейбол!
фото: vc.khimik.com.ua
