Досвідчена запорізька зв’язуюча Юлія БОГМАЦЕР одна з небагатьох гравців, які повернулися в чемпіонат України в цьому сезоні. Після першого матчу з «Хіміком» вона відповіла на декiлька питаннь.
- Не все вийшло в цьому матчі. Є, над чим працювати, як говорять. Я нещодавно приєдналася до команди – трохи це все спонтанно. Але у нас є час, є бажання, є перспективи. Все у нас попереду і все у нас ще вийде.
- В третій партії була більш-менш рівна гра. За рахунок чого «Орбіті» це вдалося зробити?
- Пройшли перші переживання, налагодився прийом. В перших двох партіях в прийомі були проблеми, тому ніяк організувати контргру, не виходило те, що ми награвали в період підготовки. А ось в третій партії прийом вже був, і ми змогли певний час грати на рівних. Сподіваюся, наступного разу буде ще краще.
- Як це вас доля занесла сюди?
- В цьому році не вийшло знайти зарубіжну команду. І ось тепер я вдома, в Запоріжжі – дитина, сім’я. Вирішила побути трохи вдома. Що потім – буде видно. Можливо, що поїду.
- Ви говорили «у нас є час», тобто можливо ви все ж таки залишитися в команді?
- Ну поки що я тут тимчасово, але хто знає. Можливо й до кінця сезону залишуся і тоді ми зіграємося і у нас буде зовсім інша команда вже до середини чемпіонату, і вже тим більше на другому етапі змагань.
- Потенціал є у команди?
- Вважаю, що є. Молоді дівчатка, у всіх є бажання рости та грати. Звісно, що поки що не все виходить, тому що дівчатка тільки встали у склад і відчувається недолік досвіду. З іграми, з практикою прийде впевненість, досвід, зіграність.
- Якою вам бачиться повторна га із «Орбітою»?
- Сподіваюсь, що буде краще. Буде більше життя у грі. Буде прийом, буде зовсім інша гра. Треба повірити в себе. Це перші ігри чемпіонату, тим більше граємо з лідером, а лідер – добротна зіграна команда.
