Двічі здолавши на власному майданчику "Барком-Кажани", харківські волейболісти знову вибороли золоті медалі національної першості.

Тисячу разів був правий наставник "Баркома-Кажани" Угіс Крастіньш, коли напередодні фінальної серії закликав не звертати уваги на всі попередні ігри його команди проти "Локомотива". Мовляв, перемоги у Суперкубку і Кубку України - то вже історія, а сьогодні на кону стоїть чемпіонський титул, і боротьба за нього розпочинається з нуля. Тобто, шанси на успіх абсолютно рівні. І матчі фіналу повністю підтвердили слова спеціаліста, оскільки всі чотири поєдинки серії проходили у напрочуд жорсткому протистоянні, де кожен м'яч, кожне очко вигравалося ціною неймовірних зусиль. Обидва суперники своєю максимальною самовіддачею продемонстрували, що справді гідні стати чемпіонами країни. Але ж переможець буває тільки один. І "Локомотив" у вирішальних партіях виявився трішечки прагматичнішим і стійкішим. Буквально на одну помилку менше, на один вдалий рух більше - і ось вам відповідь на питання, чому, зрештою, шальки терезів у фактично рівній боротьбі таки схилилися у бік харків'ян...

"Локомотив" - "Барком-Кажани" - 3:1 (31:29, 20:25, 28:26, 25:20)

"Локомотив": Томин, Ковальов, Богдан, Євстратов, Плотницький, Дрозд; Гармаш (л), Осадца, Слинчук, Вієцький, Остапенко, Полуян. Тренер - Ігор ЗЯБЛИЦЕВ.

"Барком-Кажани": Діденко (к), Кисилюк, Грюк, Тевкун, Богатирьов, Семенюк; Брова (л), Капаєв, Бібер. Тренер - Угіс КРАСТІНЬШ.

Тривалість матчу: 125 хв. (38+28+33+26).

Судді: Ковальчук, Гулька.

Кращі гравці (за версією ФВУ): Плотницький - Тевкун.

21 квітня. Харків. ПС "Локомотив". 2000 глядачів.

 

"Локомотив" - Барком-Кажани" - 3:1 (22:25, 25:20, 28:26, 26:24)

"Локомотив": Остапенко, Осадца, Плотницький, Дрозд, Томин, Слинчук; Гармаш (л), Вієцький, Євстратов, Ковальов. Тренер - Ігор ЗЯБЛИЦЕВ.

"Барком-Кажани": Грюк, Тевкун, Богатирьов, Семенюк, Діденко (к), Кисилюк; Брова (л), Бокшан, Капаєв, Гладенко. Тренер - Угіс КРАСТІНЬШ.

Тривалість матчу: 117 хв. (28+27+33+29).

Судді: Гулька, Ковальчук.

Кращі гравці (за версією ФВУ): Плотницький - Брова.

22 квітня. Харків. ПС "Локомотив". 2000 глядачів.

РАХУНОК У СЕРІЇ: 3-1.

Розповідати в деталях усі перипетії цього напрочуд захопливого дводенного дійства - не вистачить сил, місця та епітетів. Бо насправді то був усім фіналам - фінал, із неймовірним випробуванням на психологічну міцність, фізичну стійкість і тактично-технічну вправність. Усього було - на десяток поєдинків вистачить! Тож числені глядачі стали учасниками справжнього свята волейболу - такого, яке нескоро забувається (якщо забувається взагалі!).  

Ну, а кардинальним чином на підсумки обох матчів позначилося два фактори. Перший - гостям дуже недоставало основного блокувальника Олександра Гладенка, який мав проблеми зі здоров'ям. У другому поєдинку він таки з'явився на майданчику, але зіграти в повну силу, зрозуміло, не міг. Тож харківський блок, зрештою, виявився продуктивнішим за львівський - і насправді це стало одним із головних чинників невдач "Баркома-Кажани".

Другий же фактор - виграні "Локомотивом" треті партії. На наш погляд, вони стали по-справжньому переломними у психологічній боротьбі суперників, оскільки підопічні Ігоря Зяблицева, котрий, до речі, сміливо і вдало оперував численими замінами, надалі ловили завидний кураж. І четверті сети їм давалися дещо легше, ніж опонентам, які вже боролися, як кажуть, через "не можу". Та все ж у кульмінаційні моменти Фортуна поверталася обличчям до харків'ян.

Отже, обидва матчі на домашній арені "Локомотив" виграв з однаковим рахунком - 3:1, і з таким же підсумковим рахунком завершив на власну користь усю фінальну серію. Він - знову чемпіон! У 17-й раз! Поздоровляємо!

 

Фото з офіційного сайту волейбольного клубу "Локомотив" Харків.