Він один із найефективніших волейболістів львівського клубу «Барком-Кажани». Поміж тим – гравець збірної України. Про любов до спорту та багато іншого Юрій Семенюк розповів в інтерв’ю.
- Юро, вітаємо з перемогою в Кубку України. За результатами змагання ти маєш ще одну нагороду – тебе визнано “Кращим центральним блокуючим гравцем» Кубка. Які відчуття?
- Кожного року я ставив собі завдання в Кубку України стати кращим центральним блокуючим, в чемпіонаті – теж стати кращим блокуючим. Але мені постійно чогось не вистачало. То травма, то ще щось. Та цьогоріч все склалося як треба: я добре почуваюся, показую якісну гру. Нарешті отримав нагороду. Звісно, що пишаюся собою, але все рівно хочеться ще більше. Тепер ціль – виграти чемпіонат і там взяти, як мінімум, кращого блокуючого.
- Та й на іграх «кажанів» ти один з найефективніших блокуючих. Як тобі вдається?
- Це не лише моя заслуга. Це результат командної роботи, тренерських підказок. Як команда подає – так я і блокую, як крайній гравець вибере місце для блоку, так і я спрацюю. Повторюсь, це лише командна робота. Тренер підказує. Ну і я стараюсь.
Юрій Семенюк - кращий блокуючий Кубку України-2019 \ фото: kazhany.lviv.ua
- Після травми у 2017 році ти півроку не виходив на майданчик. Складається враження, що перерва у спорті стимулювала тебе до гри ще більше.
- Прожити півроку без волейболу для мене було дуже тяжко. Якби не дружина, було б, напевно, ще тяжче. Вона мене дуже підтримувала. Якраз до травми я почав прогресувати у волейболі, потрапив до збірної. Ці речі досить таки мотивували до скорішого повернення у спорт, відновлення форми. Було колосальне бажання і ентузіазм. І за півроку все вийшло. І навіть більше. Маю на увазі прорив нашої збірної з волейболу. Мене просто переповнюють емоції. Потрапити зі збірною України за такий невеликий термін своєї кар’єри на європейські матчі, зустрітися з потужними командами в Амстердамі….В мене просто немає слів. Коли було жеребкування – наступного дня прийшов на тренування і кажу тренеру: я вже хочу туди їхати.
- Якщо бути відвертим, ти досить емоційний гравець. Це тобі допомагає під час ігор?
- На матчах так, емоційний. Але теж все залежить від настрою, як себе налаштую на гру. Наприклад, мені комфортно налаштовуватись на один матч. Тоді відіграю максимум. А от на другий день емоцій дещо не вистачає. Але я над цим працюю, щоб завжди викладатись на всі 100% як емоційно, так і фізично.
- Між тренуваннями у клубі «Барком-Кажани» та з волейбольною збірною України – залишається час на себе, рідних та близьких?
- Поїсти, поспати. Це, звісно, жарт. Але часу направду мало. Сезон закінчується наприкінці квітня, а вже 8 травня маю бути в Южному на тренуваннях зі збірною України. Тобто, матиму тиждень вихідних. І все. З Новим роком було те саме. Доки команда відпочивала – я тренувався зі збірниками у Запоріжжі.
- Поза спортом Юрій Семенюк – це яка людина? Що ти любиш, а чого не можеш терпіти? Які твої життєві цінності?
- В житті я досить сором‘язливий. На майданчику – це грізна волейбольна маска. У повсякденні я зовсім інший: добріший, стриманіший. Що я люблю? Смачно поїсти, мати час на відпочинок, особливо, коли випадає нагода побути вдвох з дружиною. Не терплю підступних, брехливих і зухвалих людей. По життю – не вмію жити лише сьогоднішнім днем. Думаю про майбутнє. Як на мене – в житті головне мати рівновагу у всьому: як в особистому, так і в роботі.
Юрій Семенюк №9 та ВК "Барком-Кажани" \ фото: kazhany.lviv.ua
- Ти – львів‘янин. Друзі та близькі приходять на твої матчі?
- Звісно. На Кубкові матчі навіть приходили мої вчителі з фізкультури з Солонки, де я вчився. У грудні одружився, тому й дружина приходить. До речі у професійному волейболі я лише 5 років, прийшов у цей спорт у своїх 20 років. До того працював консультантом у будівельному гіпермаркеті. Мій тато спортсмен і попередній тренер клубу запропонував йому, щоб я спробував себе у волейболі. Спробував. Поїхав з командою на збори і там все розпочалось. Було дуже важко, бо до того не займався. Але все вийшло. Це дійсно моє. Так що з гіпермаркету звільнився і пішов у волейбол. Хоча за освітою я юрист. Юриспруденція мені подобається, але наразі я бачу себе волейболістом.
- Які планки ставиш перед собою на цей рік?
- Виграти у чемпіонаті. Це однозначно. І хоча б 4 гри зіграти в основі збірної.
Юрій Семенюк №9 та ВК "Барком-Кажани" \ фото: kazhany.lviv.ua