Інтерв'ю лідера збірної Азербайджану - Наталія Мамадова, яку ми добре пам'ятаємо під прізвищем Сказка.

- Головне завдання збірної Азербайджану на цей чемпіонат Європи - боротися за медалі. І це я вважаю нам під силу. У нас дуже хороша команда, тим більше - ми граємо удома. 

- У нас пам'ятають, що Ви - українка, і дуже шкодують, що свого часу поїхали шукати щастя до Азербайджану. Матчі збірної України тут довелося подивитися, що можете сказати про українських волейболісток?

- Я дуже рада за рівень збірної України: повезло суперникам, що не поступилися у матчах із нею! Я знаю багатьох гравців української команди, з деякими із них росла у волейболі, грала в одних клубах. Справді, мені дуже приємно, що в Україні з невисоким рівнем чемпіонату і неналежним фінансуванням, збірна виступає на дуже хорошому рівні. 

- А з ким Ви грали із сьогоднішнього нашого складу?

- Грала з Олександрою Перетятько, памятаю інших дівчат. У "Волеро" останній сезон провели разом із Олесею Рихлюк, якої тут немає, але ми знаємо - наскільки це хороший гравець. Відзначу у складі збірної України і талановиту молодь. Хороші молоді волейболістки, абсолютно не губляться не майданчику. Єдине - бракує трішки досвіду. 

- А що зараз можна сказати про рівень азербайджанського волейболу? Наскільки я розумію, клас збірної і рівень клубів - це дві великі різниці... 

- Зараз на рівні і не тільки азербайджанського волейболу позначилася фінансова криза. В Азербайджані дуже розвинені силові види спорту - дзюдо, боротьба. Гімнастику зараз узялися розвивати. Із ігрових видів спорту на пристойному рівні, напевне, тільки футбол і жіночий волейбол. Навіть чоловічий зараз не дуже користується підтримкою. 

- Груповий бар'єр збірна Азербаджану впевнено подолала. Можете назвати на цьому чемпіонаті Європи фаворитів?

- Тут рівень топ-збірних дуже рівний. Усі грають так непередбачувано! Ви подивіться, Туреччина запросто могла не вийти з групи! Я дуже хотіла, щоб Україна перемогла, але трішки не вистачило сил. А я вважаю, що і Азербайджан - фаворит. Звісно, ми ніколи не були з медалями, але справді гідні грати за нагороди.