Чернігівщина багата не тільки на спортивні таланти, а й на команди, які представляють нашу область на всеукраїнському рівні. Деякі з них, у першу чергу футбольні «Десна» та «Легенда-ШВСМ», на слуху у вболівальників, про інші ж відомо значно менше.
Минулого тижня чернігівська «Академія-ДПтС» в Умані переграла черкаський «Сокіл» (3:1) і «Покровськ» (3:0), але програла господарям із «А-Пілона» (2:3). Таким чином чернігівці посіли друге місце у групі «А» і вийшли до «Фіналу Чотирьох» Першої ліги чоловічого чемпіонату України з волейболу (третя за силою волейбольна ліга країни. – Авт.). Напередодні цих ігор ми зустрілися з головним тренером ВК «Академія ДПтС» Сергієм Дейнеком. І сьогодні пропонуємо до вашої уваги розмову про досягнення чернігівського клубу, плани на сезон і про те, як команда планує залучати вболівальників на трибуни.
Довідка «Деснянської правди»
Сергій Дейнеко, 34 роки. Народився в Сосниці. Зріст – 187 см. Головний тренер ВК «Академія-ДПтС». Капітан внутрішньої служби, кандидат педагогічних наук, начальник кафедри фізичної підготовки Академії ДПтС. Головне спортивне досягнення – переможець першості Україні у Другій лізі (сезон 2016/17 рр.). Улюблені місця в Чернігові – спортзал НУ «Чернігівський колегіум», берег Десни. Улюблене місто у світі – Чернігів. Мрія – щоби діти отримували задоволення від волейбольних тренувань.
Переможці Другої ліги
У кабінеті капітана внутрішньої служби Сергія Дейнека все по-військовому суворо та без надмірностей: стіл, комп’ютер, два крісла навпроти. Про те, що господар – головний тренер волейбольного клубу, нагадує командна фотографія на стіні. На ній волейболісти у синьо-жовтій формі.
– Почнімо трохи збоку. У сезоні 2016/17 у Суперлізі чемпіонату Чернігівщини грала команда «Академія-1». Ви маєте якесь відношення до цього клубу?
– Так. Ми беремо участь у чемпіонатах міста, області, всіх турнірах, на які нас запрошують.
– Чому цьогоріч було прийнято рішення заявитись у Першу лігу чемпіонату України?
– У минулому сезоні ми виграли Другу лігу чемпіонату України й автоматично потрапили до Першої. Причому минулий сезон був для нас дебютним на змаганнях всеукраїнського рівня. Хлопці підросли за рівнем майстерності. Спорту в нашому виші приділяється багато уваги, це один із пріоритетних напрямів. Керівництво навчального закладу підтримує команду, надає фінансові можливості, тому ми щоразу ставимо більші цілі та намагаємося їх досягати. Чемпіонат України – це зона зростання для нас, ми багато тренуємося на шляху до перемоги, в першу чергу – над самими собою.
– Взагалі, клуб спирається на курсантів Академії ДПтС?
– Так. Наш ректор, полковник внутрішньої служби Олексій Михайлович Тогочинський, вкладає у спорт по максимуму, в академії створені всі умови для гармонійного розвитку курсантів та становлення справжніх спортсменів. Тому спортсмени нашого вузу представлені в усіх видах спорту міста та області. Ми також відкриті до співпраці, у минулому сезоні співпрацювали з ЧНТУ, там сильні спортсмени. А цьогоріч стали фарм-клубом команди української Суперліги «Буревісник-ШВСМ». Наші гравці, які заявлені за «Академію», можуть допомагати «Буревіснику», а за необхідності я можу запрошувати гравців Суперліги.
– У сезоні 2016/17 фарм-клубом «Буревісника» був «Педуніверситет-ШВСМ», який виступав у Вищій лізі. Але в нинішньому сезоні чернігівських команд у Вищій лізі немає. Хтось із минулорічного складу «Педуніверситету» грає тепер за «Академію»?
– Так. Денис Копич, Володимир Борисенко грали, Денис Ковальов, Дмитро Прищепа, Володимир Дем’янський. Але на майданчику в нашому складі можуть перебувати не більше трьох гравців Суперліги.
Дорогою до фіналу
– Наразі команда йде на другому місці у групі А. Яке завдання ставите на цей сезон?
– Вийти у фінал (це завдання команда виконала минулого тижня. – Авт.) і поборотися за призові місця. Завдання вийти у Вищу лігу ми поки що не ставимо. Все ж таки Вища ліга – територія фахових спортсменів, для яких волейбол – це професія. Не останнє місце в цьому питанні відіграє і фінансова складова... Потрібно вкладати великі гроші. Для навчального закладу участь у Першій лізі – це престижно. Для того, щоби вийти у Вищу лігу, необхідно докладати зусилля багато років. У цьому особливість спортивних клубів навчальних закладів. Люди тільки набралися майстерності, а вже їдуть працювати. Шістьох гравців випустили минулого року, а це вкладені 6 років роботи. Отже, закочуєш рукави й починаєш все знову.
– У Першій лізі ігри проходять досить рідко – приблизно раз на місяць. Чим заповнюєте паузи?
– Чемпіонати області, міста, Ніжинська ліга, багато різноманітних турнірів. Суми нас запрошують, Шостка… Сумувати часу не має, постійно тримаємо форму.
– Про чемпіонат області масовому читачеві, на жаль, відомо мало. На якому ви там місці?
– В області є три ліги: Суперліга, Вища та Перша. Цього року в Суперлігу ми не заявилися, оскільки склад змінився, багато гравців пішли. Ми залишилися у Вищій і Першій лігах. Чемпіонат області ще тільки стартує. А наприкінці 2017 року відбувся чемпіонат Чернігівської ліги. Там було 6 команд. Ми займаємо 2-ге місце.
– Єдиний домашній тур Першої ліги в цьому сезоні ви проводили у НУ «Чернігівський колегіум». Це ваша домашня арена?
– Так. Торік у Другій лізі ми приймали команди в ОКДЮСШ на проспекті Перемоги. А цьогоріч ректор колегіуму Микола Носко надав можливість користуватися залою закладу, який він очолює. Микола Олексійович завжди сприяє розвитку волейболу, за що йому велика особиста подяка.
Головні вболівальники – сім’я
– У сезоні 2017 року ви зайняли 13 місце у чемпіонаті області з пляжного волейболу. Самі продовжуєте грати?
– Сам уже не граю. Влітку хлопці попросили, і ми грали більше для підтримки морального духу.
– У Чернігові досить багато команд, які грають на всеукраїнському рівні. Це волейбольні «Педуніверситет-ШВСМ», «Буревісник-ШВСМ», футбольні «Десна» й «Легенда-ШВСМ», баскетбольний «Чернігів». Як плануєте конкурувати з ними за вболівальників?
– Я вважаю, що у кожного є свої вболівальники. Про нас багато хто знає. Якщо людям цікаво, як ми граємо, – вони приходять і дивляться. Чесно кажучи, я не акцентував особливої уваги на рекламі. Концентруюся на грі, націлююся на результат. Волейбол – красива й видовищна гра, яка змушує завмирати серця вболівальників майже щохвилини. Для нас важлива підтримка, але найголовніше для мене – щоби люди цікавилися спортом, прагнули бути здоровими тілом і духом. Мої вболівальники – це моя сім’я, мої рідні, близькі та друзі. Їхня підтримка допомагає прокидатися о шостій ранку й іти на тренування.
– Про вас як тренера, на жаль, широкому загалові теж відомо небагато. Який ви тренер та чого вимагаєте від команди?
– Я – вимогливий тренер. Ми або працюємо, або ні. Моя філософія така: я знаю, як зробити, й хочу, щоби це виконали. Якщо хтось не згоден – я нікого не тримаю. Я знаю, я бачу як тренер, як це зробити, і я це роблю та бачу результат. Якщо хтось не бачить – будь ласка, до побачення. А взагалі – нехай краще розкаже хтось із гравців, скажемо так – нейтральна людина.
Сергій Миколайович телефонує, і вже через хвилину до кабінету заходить молодий коротко підстрижений хлопець у формі курсанта – догравальник «Академії-ДПтС» Максим Симоненко.
– Максиме, запитання про тренерську філософію Сергія Миколайовича. Який він тренер, на ваш погляд?
– Хороший, як мінімум. За моє життя у мене було три тренери. Перший дав мені знання про волейбол, другий, Ігор Булах, був тренером «Буревісника». Він мені дав трохи техніки. Але коли я прийшов до «Академії», все, що вмів, забув. Мене за рік повністю перевчили й заново дали і психологію, й техніку гри у волейбол. Головне на тренуваннях – техніка. Ми використовуємо технічні елементи й на цьому будуємо свою гру.
– Ви хочете розвиватися як волейболіст після закінчення академії?
– Волейбольну кар’єру будувати не планую. У мене немає таких антропометричних даних. Мій зріст – 180 сантиметрів. Волейбол – це моє хобі з 3-го класу, вже 9 років.
– Сергію Миколайовичу, що би ви побажали читачам, любителям волейболу?
– Приходьте, підтримуйте команду Академії, «Буревісник» і взагалі – любіть волейбол: жіночий, дитячий, чоловічий, парковий, пляжний... Підтримуйте й отримуйте від цього задоволення. А ще краще – грайте у волейбол: на відпочинку, з друзями – будь-де. Волейбол – це командна гра, для України ж нині так важливо вчитися бути однією командою та працювати на результат.
Як ми вже повідомляли, акож до «Фіналу Чотирьох» жіночої Вищої ліги вийшов чернігівський «Педуніверситет-ШВСМ». В останньому турі у Харкові підопічні Володимира Жули послідовно розгромили вінницький «СДЮСШ-Педуніверситет» – 3:0 (25:5, 25:12, 25:12), «Харків’янку» – 3:0 (25:21, 26:24, 25:17) і «Южанку-ЧНУ-ДЮСШ № 5» (Миколаїв) – 3:0 (25:9, 25:16, 25:19). Таким чином «Педуніверситет-ШВСМ» зайняв 2-ге місце у регулярному чемпіонаті Вищої ліги і зіграє у «Фіналі Чотирьох» турніру. Суперниками чернігівських дівчат стануть «Новатор» (Хмельницький), «Полтавчанка» (Полтава) та «ПНУ-Івано-Франківськ» (Івано-Франківськ). Перший тур відбудеться в Чернігові з 15 по 18 березня.
