Головний тренер жіночої збірної України (2002-03р.н.) Ольга ДАТІЙ в інтерв’ю підбила підсумки виступу команди на чемпіонаті EEVZA в Анапі. Як ми розповідали, українки завоювали бронзові нагороди, здобувши три перемоги в п’яти матчах.
- Ольго Германівно, як оцінюєте виступ збірної в цих змаганнях?
- Виступ оцінюю на «задовільно». Це були, за великим рахунком, перші наші змагання. Дівчатка, якщо і грали разом, то дуже мало, часу для підготовки було замало. Тож результат непоганий. Для першого разу.
СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ
- В своєму інтерв’ю напередодні змагань ви говорили, що тільки ігри покажуть реальний рівень команди. Наскільки ми далеко від Росії та Польщі?
- Достатньо далеко. По-перше, через це, що в цих країнах система підготовка в юнацькому волейболі абсолютно інша…
- Яка?
- А система така. Найкращі гравці юнацького віку збираються в одному місці та живуть всі разом в системі збору: тренуються, харчуються, грають у змаганнях. Цей збір триває, принаймні, місяць. Те, що у нас був збір, нехай і короткочасний, це дуже добре. Тому що раніше взагалі ніяких зборів не було.
Звісно, для того, щоб команда далі котила та показувала результати, необхідно, щоб волейболістки знаходилася в одному місці. В даний момент, в нашому спортліцеї. Враховуючи, що деякі дівчатка гратимуть за свої команди у Дитячо-юнацькій Лізі, вони не можуть в один момент зібратися та поїхати в Білу Церкву. Тому знаходитиме інші способи підготовки. Нам треба якнайчастіше проводити спільні збори та грати у різних змаганнях. Ось 23-25 грудня в Білій Церкві проходитиме традиційний турнір «Сніжна королева». Планую, що на ньому ми зіграємо збірною. У квітні нас чекає відбір на чемпіонат Європи, тож треба вже розпочинати підготовку – не так вже багато часу залишилося. В січні місяці треба теж щось вигадувати, щоб зібрати дівчаток разом. Я розумію, що Федерації волейболу України складно же нас постійно фінансувати.
- Виступ юнацької збірної України в першій лізі, як це відбулося в першому турі змагань, це теж варіант підготовки?
- Однозначно. Ось ця участь в першій лізі, де збірна виступає під маркою «Спортліцею», це для нас взагалі був рятівний круг. Якщо б ми не зіграли ці три матчі, нам було б в Анапі набагато важче: невідомо, як би у нас склалися ігри з Латвією, з Естонією і з Білорусією. Наприклад, збірна Латвії взагалі додавала кожного дня, зігравши з білорусками з рахунком 2:3. Тож важливість цих матчів у першій лізі не переоцінити. Стосовно подальшої участі збірної в першій лізі нічого не можу сказати, адже це не тільки від мене залежить.
ПСИХОЛОГІЯ
- Які недоліки, перш за все показали матчі чемпіонату EEVZA в Анапі?
- В першу чергу, психологія. Дівчатка не змогли справитися саме в цьому аспекті. Траплялося, що вони виконали якійсь дії на першій лінії, але виходячи на подачу, вони ії псували. Психологія та загальна гра – ось ці недоліки в першу чергу показали матчі, які відбулися в Анапі.
Не можу сказати, що все не виходило, багато чого виходило, і кінцівки вигравали. Вміння подати, забити в «поле», зробити скидання, прийняти – елементи, які характеризуються як загальна гра, і ось такого досвіду у гравців майже немає. Чим більше гратимемо, тим швидше прийде цей необхідний досвід.
Ця вікова категорія вперше заявлена на такі змагання. Наприклад, Сабіна Ліннік, Катя Ткаченко, Аліка Луценко – це взагалі учениці 8-го класу. Уявіть, який величезний досвід вони отримали, а це, не забувайте, міжнародний досвід. Це просто чудово. Раніше такого не було, щоб діти 8-9-х класі грали у чемпіонаті EEVZA.
І є певні досягнення. Так Дар’я Великоконь отримала приз кращого зв’язуючого змагань. У неї є вже певне розуміння, кому яку давати передачу. Це здорово. Пасуюча це мізок команда і від того, яку вона дасть передачу багато чого залежатиме в остаточному результаті. Взагалі, на цьому турнірі тією чи іншою мірою були задіяні всі гравці. За підсумками змагань кожна з них отримала завдання в плані індивідуальної роботи. У мене є контакт з місцевими тренерами, тож триматиму руку на пульсі.
ЕЛЕМЕНТИ
- Ви говорили про недолік психологічних якостей. А над якими елементами більшою мірою слід працювати?
- Подача-прийом. Це основа основ, що в дорослому волейболі, що в дитячому. Є подача – буде гра, немає прийому – не буде гри. І саме на цих моментах та же Польща вигравала – на стабільно поданій та тактично виконаної подачі. Також і збірна Росії. Ось над цими елементами працюватимемо дуже і дуже багато.
- Що скажете про фізичні дані, про зріст нашої збірної України у порівнянні із збірними-лідерами?
- В збірній Росії чотири дівчинки під 190 см. Польща також висока. Що стосується фізичних даних, то ті дівчатка, які навчаються в спортінтернаті і знаходяться в режимі дворазових тренувань, отримують непогане фізичне навантаження, а ось ті, хто займаються в ДЮСШ, тренуються лише п’ять разів на тиждень, тож в цьому плані поступаються. І над фізичною підготовкою треба теж працювати, адже без цього не буде ані сильної подачі, ані якісного прийому - це робота ніг, це робота плечового поясу.
ПЕРСОНАЛІЇ
- В якому стартовому складі збірна України грала в Анапі?
- Зв’язуюча – капітан команди Дар’я Великоконь, перші темпи – Марта Федик та Катерина Ткаченко, діагональний гравець – Вероніка Жукова, гравці четвертої зони - Софія Матещук та Сабіна Ліннік, ліберо – Аліка Луценко. Ось таким складом ми більшою мірою грали.
- Організатори виділили в нашій збірній зв’язуючу. Кого ви би відзначили серед нападаючих?
- Я би відзначила Сабіну Ліннік. За результативністю – ми вели свою статистику – в перші три дні вона показала хороший рівень. Наприкінці додала в цьому плані Марта Федик. Також чимало очок своїми атаками принесла Вероніка Жукова. Також слід сказати про Аліку Луценко. Вона мені дуже сподобалася на позиції ліберо, хоча в своїй команді діє як польовий гравець.