Волейболістки збірної України кинули виклик грізним італійкам, але клас суперниць виявився значно вищим.
УКРАЇНА – ІТАЛІЯ – 0:3 (16:25, 18:25, 10:25)
Україна: Політанська (набрала 1 очко), Кодола (3), Герасимова (2), Рихлюк (3), Степанюк (8), Трушкіна (2); Карасьова (л), Дорсман, Денисова (2), Крайдуба, Перетятько. Головний тренер – Гарій ЄГІАЗАРОВ.
Бельгія: Сорокайте (12), Фольє (3), Егону (20), Сілла (14), К’ярічелла (8), Малінов (2); Ді Дженаро (л), Енвеонву (л), Паррок’ялє, Орро, Данесі (4). Головний тренер – Давіде МАЦЦАНТІ.
Судді: Іванов (Болгарія), Куртісс (Латвія).
Тривалість матчу: 64 хв. (21+23+20).
Кращі гравці (за версією ФВУ): Степанюк – Егону.
25 серпня. Лодзь. «Атлас Арена». 450 глядачів.
Волею жеребу, у 2-му турі групового раунду збірній України випало зіграти проти очевидного фаворита не тільки звітного протистояння чи самої групи, але й усього чемпіонату загалом. Мастита і потужна команда Італії – нинішній четвертий номер континентального рейтингу та діючий віце-чемпіон світу, який має у своєму складі чимало виконавиць екстра-класу – тут шанси підопічних Гарія Єгіазарова апріорі виглядали мізерними. Проте наш наставник таки спробував посмикати пташку-фортуну за хвіст і приготував грізним опонентам солідний сюрприз. А саме – випустив у стартовому складі, в порівнянні з першим поєдинком із Бельгією, одразу трьох нових гравців – Політанську, Кодолу та Герасимову. І це таки мало позитивні наслідки, оскільки попервах італійки ніяк не могли вловити хід думок зв’язуючої Політанської, через що пропустили кілька очок. Але незабаром просто перестали цим взагалі перейматися і зробили ставку на свою головну бомбардирську зброю – стрибучих і важко передбачуваних темношкірих майстрів Паолу Егону та Міріам Сілла, яким вправно допомагала Індре Сорокайте. Ті ж український блок (який, щоправда, від самого початку виглядав якимось розрізненим) фактично не помічали, спрямовуючи гарматні «постріли» в сторону, в «прошив» або навіть поверх рук Юлії Герасимової і компанії. Здавалося, у цій ситуації нашим волейболісткам було б доречно максимально ризикувати на подачах, намагаючись зробити їх максимально же складними для прийому і, відповідно, зменшити можливість ювелірного підносу «снарядів» для Егону та Сілла, що називається, на тарілочці із блакитною каємочкою. Але вони чомусь вперто не «заряджали», піклуючись насамперед не про силу, а про точність. Чи вірне це було рішення – судити важко, однак лідери італійок, попри відчайдушні старання «синьо-жовтих» на прийомі, завершували свої атаки з фантастичним відсотком реалізації (у підсумку в Егону вишло 76%, у Сілла – 65!) і тим самим забезпечили своїй команді напрочуд потужну кінцівку першого сету.
Другий розвивався за майже аналогічним сценарієм. Щоправда, українки знову спромоглися добряче здивувати опоненток, ситуативно закривши Егону та серійно задіявши на вістрі атак Ганну Степанюк. У тої, що називається, пішло, і перший ривок суперниць наші дівчата нівелювали – 11:11. Однак наставник «Скуадри Адзурри» Давіде Маццанті своєчасно взяв тайм-аут, закликав своїх гравців мобільніше рухатися при створенні блоків, і наступні п’ять розіграшів виграла Італія – 16:11. Тепер уже тайм-ауту зажадав Гарій Єгізаров. Проте, змістивши акцент в атаках на потужні удари Олесі Рихлюк та Надії Кодоли, нічого не вийшло, оскільки «трикольорові» виявилися до цього абсолютно готовими. І високими збалансованими подвійними (а моментами й потрійними!) блоками швидко зачохлили їхні «гармати».
Нарешті, третя партія розпочалася з феєрії тієї ж Егону на потужніших подачах (загалом вона записала на свій рахунок шість ейсів!), і коли рахунок досяг 8:1, стало остаточно зрозуміло, що плекати ілюзії стосовно переможця не варто…
Так, друга поразка – це прикро. Але разом із тим хотілося б звернути увагу відвертих критиканів (яких після поразки від Бельгії і «понесло», і навіть «пронесло»!) на той факт, що, на відміну від протистояння з бельгійками, цього разу епізодично гра українок була цілком конкурентоспроможною і навряд чи справедливим буде дорікнути комусь із наших дівчат у недостатній самовідданості на майданчику. Але що поробиш, коли загальний клас італійок (індивідуальний та колективний) є об’єктивно вищим? Ось саме на цьому класі вони й досягли, безумовно, закономірного успіху. Тож, певно, слід поставитися до цього з розумінням і продовжити підтримувати українську збірну добрим словом…
Фото: cev.eu
26 серпня на підопічних Гарія Єгіазарова очікує ще один напрочуд сильний і вмотивований суперник – Польща.
Результати інших матчів у групі В: Бельгія – Словенія – 3:0 (25:13, 25:21, 25:20), Польща – Португалія – 3:0 (25:14, 25:16, 25:11), Словенія – Португалія – 3:0 (25:21, 25:20, 25:9).
