Українець з польським паспортом Юрій Гладир є справжнім феноменом у ПлюзЛізі, адже навіть у свої 42 роки він і далі належить до еліти центральних блокуючих.
У Турині він здобув срібло Ліги чемпіонів, а також потрапив до символічної збірної фінального турніру. Одразу після вирішального матчу волейболіст зробив чітку заяву щодо свого майбутнього. Гладир не приховує, що це міг бути його останній виступ у професійній кар’єрі. Відомо також, від яких клубів він отримував пропозиції.
Після двох сезонів у “Алюрон Варта” Юрій Гладир залишає команду. У вікенд у Турині разом із “Вартою” він вдруге поспіль здобув срібло Ліги чемпіонів, а раніше — історичне для клубу золото ПлюсЛіги. Як виявилося, ці трофеї могли стати останніми у багатій кар’єрі українського центрального блокувальника з польським паспортом.
— Я йду із Заверця, і це не є жодним секретом. Залишаю там частину свого серця, адже разом із хлопцями ми здобули багато медалей. Радію, що протягом двох сезонів мав честь виступати серед таких видатних людей. Наразі я — гравець без клубу, і не виключаю, що цей сезон був останнім у моїй кар’єрі, — заявив Юрій Гладир.
За інформацією польських ЗМІ, блокуючий мав пропозиції від клубів із Хелм та Белхатув, однак до остаточного завершення переговорів справа не дійшла. Тепер Юрій Гладир дає собі час спокійно ухвалити рішення щодо свого майбутнього. Найважливішим чинником стане сімейне питання, адже вже певний час його дружина з донькою живуть у Варшава, тоді як він продовжує виступати за різні клуби.
— Насамперед я обговорю це рішення зі своєю родиною. Це непроста тема, адже після семи років життя на два доми потрібно щось вирішити. Наразі я залишаюся без клубу, хоча певні кроки вже робляться. Зараз для мене головне — відпочити, бо позаду дуже важкий сезон, — каже Гладир.
Його місце у складі “Алюрон Варта” займе Якуб Кохановський, який, за неофіційною інформацією, переходить до “Проєкту”. У центрі сітки він утворить дует із Матеушем Бенеком. Разом із Кохановським до “Варти” приєднається також Томаш Форналь, який залишає “Зіраат”. Саме поруч із ним Гладир стояв у неділю на п’єдесталі, коли вони отримували індивідуальні нагороди символічної збірної турніру. Гладира визнали одним із двох найкращих центральних блокувальників фінального етапу разом із Бенеком, а Форналь отримав відзнаку як найкращий догравальник разом із Олегом Плотницьким з “Перуджі”.
Форналь і Гладир перекинулися кількома словами на п’єдесталі, згадуючи, як… три роки тому на цій самій арені у складі Jastrzębski Węgiel програли боротьбу за золото.
— Ми сказали одне одному, що тоді три роки тому «дали маху». Ми з гіркотою згадуємо той фінал, бо не перемогли, хоча мали чудову команду. Але неможливо вигравати у всіх. Можливо, я людина для особливих завдань і здобуття золота ПлюсЛізі, — міркує Гладир.
Упродовж своєї кар’єри він п’ять разів ставав чемпіоном Польщі (2016, 2021, 2023–24, 2026), однак у Лізі чемпіонів має серію з чотирьох поспіль програних фіналів — двічі у складі Jastrzębskiego Węgla і двічі з “Алюроном”. У фіналі Ліги чемпіонів команда із Заверця програлa “Перуджі”з рахунком 3:0 (29:27, 25:18, 25:15).
— Думаю, ніхто не образиться, якщо я скажу, що італійська команда була на клас сильнішою за нас. Ми були без шансів, хоча я рідко таке кажу після матчів. Я сподівався, що чемпіонство Польщі, здобуте тижнем раніше, додасть нам упевненості та розкутості, але цього не сталося, хоча в півфіналі Ліги чемпіонів ми виглядали дуже добре. Шкода лише, що на п’єдесталі не було двох польських команд і команда з Варшави також не змогла здобути медаль, — говорить Гладир.
