Тріумфом запорізької команди завершився турнір юнаків 2003 р.н.
Поки юнаки 2006 року визначали фіналістів у рамках останнього кваліфікаційного туру, волейболісти 2003 р.н. уже визначили між собою чемпіона та призерів. Причому, тут не обійшлося без певної несподіванки…
Розпочнемо з юнаків 2006 р. н., які гатилися у Первомайському, що у Харківській області, та в Луцьку. Одразу зазначимо, що і на Слобожанщині, і на Волині команди-суперниці відверто познущалися над господарями змагань, не дозволивши заробити їм бодай одне очко: і ДЮСШ з Первомайського, і КДЮСШ №1 з Луцька, з нулем очок, за підсумками туру опинилися на останніх місцях. Тільки якщо перша із цих команд, без жодного виграшу, залишилася останньою і в загальній турнірній таблиці, то другу виручили продуктивні виступи у попередніх турах, і вона таки стала одним із фіналістів.
Так сталося, що доля останньої восьмої путівки до фінального етапу також вирішувалася у Первомайському. Із приблизно рівними шансами на неї претендували полтавці з КЗ СДЮСШОР №2, збірна Дніпра та ДЮСШ із Прилук Чернігівської області. Відповідно, фактично все вирішувалося в міжсобойчиках. Спочатку здавалося, що кращі шанси мають представники Чернігівщини, котрі до старту мали в активі дві перемоги, тоді як суперники – по одній. Але, вигравши першу партію у дніпрян – 25:18, надалі вони дозволили опонентам перехопити ініціативу і в двох наступних програли – 22:25, 10:15. Проте, за іронією долі, цим самим виграним сетом вони добряче насолили своїм кривдникам. Бо хоча потім збірна Дніпра обіграла ще й ДЮСШ із Ірпеня – 2:0, втрачене раніше очко однозначно залишило її за рисою вісімки фіналістів.
А путівка туди, таким чином, вирішувалася в особистому поєдинку юнаків Полтави та Прилук. Однак захопливої боротьби у ньому чомусь не вийшло, бо полтавці перемогли досить упевнено – 2:0 (25:18, 25:17).
Найкраще ж Первомайському виступили волейболісти КДЮСШ №1 із Бахмута Донецької області. Усіх своїх чотирьох суперників вони здолали у двох сетах, тож не дивно, що до фінального туру саме бахмутці вийшли із першого місця у загальній таблиці, на два очки випередивши команду КНПЗ КДЮСШ №2 із Чернігова. Ще на три очки менше мають юнаки колективу «Вінничина». На думку спеціалістів, саме ці три команди і розіграють між собою комплекти нагород.
Утім, вирішальний тур – подія особлива, і тут можливо всяке. Тож хтозна, як його проведуть інші п’ять фіналістів – відповідно, КСЛІ-4 (Київ), КДЮСШ №1 (Луцьк), КДЮСШ №1 (Тернопіль), ДЮСШ (Ірпінь) і та ж КЗ СДЮСШОР №2 (Полтава)…
А тепер – про фінал хлопців 2003 р. н., який, за словами члена виконкому ФВУ Олександра Цилюри, у боротьбі за призові місця мав особливу інтригу. Але спочатку – «з низів»…
У боротьбі за 7-ме місце зійшлися збірна Житомирської області та ДЮСШ «Колос» із Вільнянська (Запорізька обл.). Там все вирішила чиста перемога останньої – 2:0. За 5-6 місця змагалися хлопці ДЮСШ №1 із Бахмута і теребовлянської ДЮСШ. Представники Тернопільщини, виявилися сильнішими – 2:1. «Бронзу» виборювали волейболісти Харкова: «ХДВУФК №1-Локомотив» і КЗ «ХПКСП» ХОР. У результаті, перегравши «залізничників» у двох партіях, на п’єдестал піднялися вихованці коледжу.
І, нарешті, головна інтрига… За «очковими» показниками після 3-х турів столична КСЛІ-1 випереджала основного суперника - «Мотор-ЗОДЮСШ» із Запоріжжя – одразу на п’ять очок. Та й фінальна гра у неї була «домашня». Однак… У вирішальному очному протистоянні киянам не допомогли ні попередня виключно переможна хода, ні домашні стіни. Тож вони. поступившись у трьох партіях, були змушені тішитися другим місцем. А титул чемпіона, відповідно, здобули запоріжці…
Привітавши тренера «Мотора» Дмитра Павлова із вагомим здобутком, ми попросили його прокоментувати цю «битву титанів»…
«Гра була достойна фіналу – і цікава, і насичена. Шанси на перемогу у нас були однакові. Але командний дух, командні дії – ці визначальні чинники – у нас були більш чітко виражені. В принципі, мої хлопці підійшли до гри більш організовано, я б сказав, більш добротно. Що, безумовно, і позначилося на кінцевому результаті».
Нам залишилося назвати найвправніших виконавців даної вікової категорії у своїх амплуа. Кращим центральним блокуючим визнано Владислава Антоненка (КЗ «ХПКСП» ХОР), догравальниками – ще одного гравця цієї команди Тимура Цмокала, а також Самсона Фесенка («Мотор-ЗОДЮСШ»). Кращим діагональним став Максим Донець («ХДВУФК №1-Локомотив»), кращим зв’язуючим – Євген Попов («Мотор-ЗОДЮСШ»), ліберо - Олександр Гакавий (КСЛІ-1). Ну й, нарешті, спеціальний приз MVP отримав центральний блокуючий команди-чемпіона Ілля Чабан. Вітаємо!
