Головний тренер жіночої збірної України (2000-01р.н.) Богуслав ГАЛИЦЬКИЙ підбив підсумки виступу команди у відбірковому турнірі чемпіонату Європи-2017 (U18). Нагадаємо, українки посіли 2-е місце в групі і не потрапили у фінальну частину.

ПІДСУМКИ

- Богуславе Андрійовичу, на що реально було розраховувати у відбірковому турнірі?

- З першого місця складно було пройти, адже був фаворит в особі Сербії, а ось з другого місця – це було зробити цілком реально (Україна набрала 5 очок – менше, ніж решта других команд, а в підсумку з другого місця у фінал Євро-2017 вийшли збірні, які мали принаймні 6 очок та співвідношення партій 7-3, тобто одну виграну партію у переможця групи, а Румунія взагалі набрала 7 очок. – прим.автора). Але вже в перший день ми виграли зі збірною Латвії лише з рахунком 3:2, і на цьому боротьба на Євро для нас завершилася.

- Що не вийшло в цьому матчі?

- Дуже багато помилок було допущено в прийомі – команда дуже слабка в цьому елементі (в матчі з Латвією - 21 помилка в прийомі, з них 10 в першій партії та 8 – в третій, а всього 44 за 3 матчі. – прим.автора). Та й не тільки наша команда слабка в цьому елементі. Випадала у нас із гри ліберо Альона Манько – вона без прийому та захисту. Також у нас низькорослий зв’язуючий гравець, через нього багато атакувала і сербська збірна, і латвійська. Була б зв’язуюча з блоком - була б інша гра.

СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ

- Зі збірною Латвії на чемпіонаті EEVZA збірна України розібралася доволі впевнено. Що змінилося у відбірковому турнірі?

- У нас підготовка йшла без лікаря. Наприклад, полтавчанка Євгенія Хобер, яка добре показала себе на чемпіонаті EEVZA, хоч і була на зборі, не тренувалася – сильна ангіна. Сім днів лежала. Чи не півкоманди перехворіли грипом під час зборів. Траплялося, що в тренуванні брали участь сім-вісім волейболісток з вісімнадцяти, які були на зборі. Ось в такому режимі і пройшла підготовка. Враховуючи вищесказане, не було можливості награвати лінії. Але справа взагалі не в цьому…

Я з юніорськими збірними вже далеко не в перший раз працюю і можу сказати, що ця збірна дуже слабка в прийомі, блоці, немає потужної атаки та стабільної подачі. Ось наприклад взяти збірну гравців 1992-го року народження, де були задіяні Катерина Кальченко, Інна Деніна, Анна Степанюк – гравці були з елементами.

На цьому відборі команда була психологічно не готова до боротьби – збірна в цьому складі провела всього чотири міжнародні гри, тоді як, наприклад, збірна Польщі – більше ста (!), Росія та Сербія – аналогічно, Литва, з якою працює Віктор Перебейніс, провела близько шістдесяти матчів. Збірні працюють вже по два роки і повним ходом грають міжнародні матчі. Чимало юніорських збірних, наприклад, Росії, Польщі, Білорусі, грають в лігових змаганнях свої країн. А ми що? Зібрали перед чемпіонатом EEVZA на шість днів, та й на заключному зборі через грип нормально попрацювати не вийшло. Досвіду немає. Тому й виходять перелякані на гру – тому ми постійно погано граємо першу партію. Діти не винні, тренери не винні. Винна система підготовки… Ми з такою системою незабаром відкотимося на останні місця. Треба готувати команду. Це ж «колгоспна» підготовка – зібрали вперше на кілька днів та повезли на змагання. Ну як, скажіть мені, зв’язуюча за тиждень вивчити перший темп та взагалі зігратися з нападаючими.

Ми працюємо в первіснообщинному ладі. Якщо в Радянському Союзі були спортінтернати, де збиралися кращі гравці і два роки готувалися разом. Тому і результат був. А у нас майже всі гравці не задіяні у національних змаганнях серед клубних команд, вони тренуються у своїх ДЮСШ. А волейболістки збірної, де були гравці 1992 року народження, про яку я згадував, майже всі мали досвід ігор серед дорослих команд – та ж Кальченко, Деніна, Степанюк, представниці «Галичанки». Навіть деякі були в стартових «шістках». І ми грали у фінальній частині чемпіонату Європи (8-е місце в чемпіонаті Європи 2009 року. – прим.автора). 

sbornaya ukrainy

З ДИТЯЧОГО САДКА НА ЧЕМПІОНАТ ЄВРОПИ

- А що зараз? Ми висмикуємо гравців, можна сказати, з дитячого садка, та хочемо, щоб вони грали у чемпіонаті Європи. Як можна грати на чемпіонаті Європи, якщо у дівчаток немає ніякого міжнародного досвіду. Хоча б двадцять ігор провести. Гравці психологічно не готові грати матчі такого рівня, як чемпіонат Європи. І мені вже на ходу матчів приходилося шукати кадрові рішення, шукати гравця, котрий хоча б не лякався.

У всіх команд-фіналістів зовсім інша підготовка. Всі вони тренуються разом по два роки і зіграли за цей час від п’ятдесяти до ста сорока міжнародних матчів. Повторюся це можна організувати в Луцьку: розміщення, навчання. І збірна команда виступатиме у чемпіонаті вищої ліги, отримуватиме ігровий досвід.

Волейболістки збірної Сербії за фізичними даними, як команда української Суперліги, наші дівчатка – суттєво поступаються в цьому відношенні. Добре, що Білій Церкві дворазові тренування, а ось в ДЮСШ чотири тренування по півтори-дві години на тиждень. На тиждень.  Уявіть. Про що мова?!

Наш результат – це не вина гравців, не вина тренерів на місцях. Така система роботи. І з такою системою результату не буде. Збірна повинна готуватися до відбору на чемпіонат Європи. Готуватися, принаймні, два роки.

Хоча б зробили, як я пропонував в своєму плані роботи. А план був таким: десятиденний збір, потім міжнародний турнір, далі – ще один збір, на цей раз п’ятиденний, а вже за ним чемпіонат EEVZA. Це добре, що була під рукою, як говорять, доросла команда Суперліги – п’ять шість ігор ми провели. Але якщо цілеспрямовано працювати з цією командою, то в перспективі три-чотири гравці можуть грати в національній збірній, за ростовими даними ми не поступалися навіть збірній Сербії. Але за технічними та фізичними даними такої слабкої збірної у мене не було. Я дівчаткам говорив: «Тільки з рахунок психології, сміливості ви можете перемагати». І вони все рівно молодці. Вирвали у збірної Латвії п’яту партію.

ВИСНОВКИ

- Які найближчі плани цієї збірної?

- В наступному сезоні знову чемпіонат EEVZA та відбірковий турнір чемпіонату Європи, вже по старшому віку. Взагалі, я вважаю, не треба пропускати вікові категорії, говорячи, що вона слабка. Не зрозуміло, наприклад, чому волейболістки 1998 року не грали у відбіркових змаганнях чемпіонату Європи, адже серед них є представниці команд Суперліги. А якщо вже вважаєте цей «вік» не перспективним, то комплектуйте більш молодшими гравцями, та обкатуйте. Для отримання такого необхідного для нас досвіду. Повторюся, кожний «вік» повинен відігравати всі офіційні ігри, які заплановані. Щоб отримувати досвід, якого нам так не вистачає.

Треба ламати систему підготовки молодших збірних, яка існує. Команда повинна цілеспрямовано готуватися до відбору чемпіонату Європи тривалий час, як багато інших європейських збірних, а не в кращому випадку кілька тижнів.