Отримавши добрий урок від поляків, надалі підопічні Угіса Крастіньша вже самі змусили пролити сльози грізних бельгійців.
Чоловіча збірна Україна продовжує переписувати власну історію особливо приємними літерами. Достроково виборовши путівку до 1/8 фіналу, наші хлопці не зупинилися на досягнутому та переконливо довели, що віднині з ними мають рахуватися і справжні гранди континентального волейболу. Адже в іншому випадку з легковажними неодмінно станеться те, що сталося в рідному Антверпені з бельгійцями.
ГРУПА D. 5-й тур
ПОЛЬЩА – УКРАЇНА – 3:0 (25:17, 25:16, 25:15)
Польща: Музай (2), Леон (5), Новаковськи (3), Дрзизга (3), Куб’як (5), Беньєк (4); Заторськи (л), Конарськи (10), Жалпук (3), Коменда (2), Слівка (3), Кочановськи (2), Клос (4). Тренер – Вітал ХЕЙНЕН.
Україна: Діденко (1), Плотницький (1), Семенюк (2), Вієцький, Єрещенко (3), Терьоменко (1); Брова (л), Фомін (л), Шевченко (4), Томин (8), Полуян (3), Дрозд (3), Ковальчук, Гладенко (2). Тренер – Угіс КРАСТІНЬШ.
Тривалість матчу: 66 хв. (22+23+21).
Судді: Поп (Румунія), Бернстрьом (Швеція).
Кращі гравці (за версією ФВУ): Конарськи – Томин.
19 вересня. Амстердам. Sporthallen Zuid. 1900 глядачів.
Чинним чемпіонам світу таки варто щиро подякувати. І за те, що в матчі, який для них уже нічого не вирішував, не стали відбувати номер (як того очікували деякі вболівальники української команди) та дисципліновано зіграли на результат, і за те, що надали підопічним Угіса Крастіньша вдруге сповна відчути, що таке грати на солідній арені, вщерть заповненій фанатами суперників. Не сумніваємося, нашим хлопцям все це дуже допомогло якнайкраще налаштуватися на відповідальний поєдинок 1/8 фіналу не лише психологічно, але й тактично, оскільки швидкість та атлетичність дій зіркового Леона та його не менш зіркової компанії – це справді щось особливе. Можна сказати навіть – з волейболу майбутнього. Тож отримати цей показовий урок було дуже корисно і дуже своєчасно.
Переказувати хід протистояння абсолютно немає сенсу. У стартовій партії українські спортсмени спробували кинути виклик маститим опонентам, і моментами в них виходило пречудово. Але в тому й річ, що лише моментами. Бо більшого поляки просто не дозволили. Тож варто лише зауважити, що в другій партії Угіс Крастіньш, вірно оцінивши ситуацію, поступово прибрав з майданчику всіх лідерів, а невдовзі, за рахунку 14:8, одразу всю шістку провідних виконавців змінив і Вітал Хейнен. Та на загальний сценарій протистояння це фактично ніяк не вплинуло…
В іншому матчі групи Чорногорія дещо несподівано завдала поразки Чехії – 3:2 (25:23, 14:25, 25:22, 21:25, 15:13), проте до наступного раунду чемпіонату з четвертої позиції вийшли саме чехи…
1/8 ФІНАЛУ
УКРАЇНА – БЕЛЬГІЯ – 3:2
(25:22, 21:25, 14:25, 25:18, 15:10)
Україна: Терьоменко (9), Діденко (1), Плотницький (8), Семенюк (12), Вієцький (23), Єрещенко (20); Брова (л), Фомін (л), Полуян, Ковальчук, Томин. Тренер – Угіс КРАСТІНЬШ.
Бельгія: Деру (10), Ван де Вельде (14), Ван ден Дрієс (19), Руссо (8), Ван де Вурде (5), Д’Хюлст (1); Штуер (л), Гробельни (4), Валкиєрс, Бетенс (1), Кулман. Тренер – Брехт ван Керкхове.
Тривалість матчу: 118 хв. (25+29+23+26+15).
Судді: Добрєв (Болгарія), Мезоффі (Угорщина).
Кращі гравці (за версією ФВУ): збірна України – Ван де Вельде.
21 вересня. Антверпен. Sportpaleis. 6600 глядачів.
Здавалося, напередодні цього матчу все грало проти України. Зустрітися на переповненій арені в Антверпені з бельгійцями, які, до того ж, мали на день більше відпочинку і, на відміну від наших хлопців, їм не потребувалося нікуди переїздити – це вже суттєвий плюс на користь «Червоних драконів». А якщо додати, що саме зараз підопічні Брехта ван Керкхове (серед яких майже з десяток мають зріст вище двох метрів!) переживають розквіт потужного ігрового піднесення й здобутків (варто згадати лише четверте місце на останньому ЧЄ-2017 у Польщі та десяте місце на останньому чемпіонаті світу – їхні найкращі показники за всю історію!), то стане добре зрозуміло, який насправді потужний суперник дістався українцям.
Але! Нинішня збірна України вже теж далеко не подарунок. Тим більше, добряче «загартована» у повчальних протистояннях із Нідерландами та Польщею. Тому, надавши попервах можливість Браму Ван ден Дрієсу та Арно Ван де Вельде трішечки покуражитися, надалі підопічні Угіса Крастіньша запропонували суперникам дуже неприємну для тих «домашню заготовку», основою якої стали напрочуд рухливі блоки та частеньке використання атак першим темпом. Зв’язуючий Владислав Діденко чітко відчував зручні моменти і викладав Юрію Семенюку та Дмитру Терьоменку справжні «цукерочки». А коли опоненти переключали підвищену увагу на наших центральних блокуючих, з діагоналей їх починали «добивати» Дмитро Вієцький та Ян Єрещенко. Намагався не відставати й Олег Плотницький.
Тож, впевнено провівши кінцівку стартового сету і за такої ж психологічної переваги домінуючи до середини другого (18:11), українська команда всім своїм виглядом демонструвала рішучу націленість не залишити суперникам бодай шансу. Однак куди вона раптово зникла надалі – питання риторичне. Просто буквально в один момент розлагодилося абсолютне все – від прийому до подач, більшість з яких, до речі, летіли аж ніяк не за бажаною адресою. Не допоміг і тайм-аут Угіса Крастіньша, що той узяв за рахунку 18:14. Наставник узявся до замін, але й вони не спрацювали. І збірна Бельгії, чіпко зачепившись за свій шанс, повністю перехопила не лише ігрову ініціативу, але й психологічну.
Третя партія – суцільна домінанта господарів майданчику і неприпустимо велика кількість невимушених помилок «синьо-жовтих» (особливо на подачах – загалом їх нарахувалося аж 23, та на блоках – жодного із загальних 17!). Склалося враження, що вони дружньо геть підзабули висновки з «польського уроку». І тоді головний тренер збірної України наважився на крок, який надалі відіграв чи не вирішальну роль в усьому поєдинку – випустив нового зв’язуючого Володимира Ковальчука…
Ні, безпосередньо на паркеті той нічого такого не змінив. Однак суттєва зміна сталася за його межами, де спочивав Діденко. Психологічна, насамперед, зміна. Оскільки в четвертому сеті, повернувшись, Владислав повністю опанував себе і, завдяки самовідданій праці Гордена Брови, Яна Єрещенка та Олега Плотницького на прийомах, знову виказав завидну рішучість у прийнятті рішень. Тому, вчергове зарядившись цією його рішучістю, знову на повну потужність заголосили «гармати» Вієцького і Єрещенка, які першим темпом підтримали Семенюк і Терьоменко. Тож, видавши в кінцівці потужний ривок – 9:2, українська збірна відновила на табло статус-кво – тайбрейк!
Тепер уже черга продемонструвати вміння термінової психологічної стимуляції гравців перейшла до Брехта ван Керкхове. І той справді зробив майже неможливе: його підопічні швидко проковтнули гірку пігулку фіаско у четвертій партії та спочатку виглядали переконливіше – 5:3. Однак наші хлопці, що називається, вже на повну відчули смак близькості історичної перемоги і спромоглися знайти в собі додаткові резерви стійкості. Тому, зрештою, на характері видавши ривок – 5:1, надалі вони на тому ж таки характері довели вирішальні атаки до ювелірного завершення. А закінчився цей неймовірно напружений волейбольний трилер черговим шикарним блоком «синьо-жовтих» - є путівка до чвертьфіналу!!!
Таким чином, на ЧЄ-2019 збірна України продовжує настирливо ламати «заїржавілі» довгими роками стереотипи щодо свого справжнього потенціалу.
Результати інших матчів 1/8 фіналу:
Німеччина – Нідерланди - 3:1 (25:17, 25:22, 30:32, 25:23)
Росія – Греція - 3:0 (25:16, 25:15, 25:18)
Сербія – Чехія - 3:0 (31:29, 25:21, 25:18)
Польща – Іспанія - 3:0 (25:18, 25:13, 25:16)
Франція – Фінляндія - 3:0 (25:16, 25:23, 25:21)
Словенія – Болгарія - 3:1 (25:27, 25:17, 25:16, 25:17)
Італія - Туреччина - 3:0 (25:22, 25:18, 25:21)
Пари 1/4 фіналу виглядають так:
Франція - Італія
Росія - Словенія
Польща - Німеччина
Сербія – Україна
Отже, 24 вересня о 21.30 за київським часом підопічні Угіса Крастіньша вийдуть на майданчик все того ж Sportpaleis в Антверпені, щоби помірятися силами з бронзовими призерами ЧЄ-2017 та четвертою командою за підсумками ЧС-2018.
