Своїми новорічними і різдвяними історіями діляться гравці жіночої збірної України Ірина Трушкіна, Інна Молодцова, Надія Кодола і Анна Степанюк.
"Можливо, саме цьогорічні дива і закарбуються у моїй пам'яті найяскравіше. На католицьке Різдво ми у Туреччині грали свою першу кубкову гру проти команди "Ідман", якій поступилися у чемпіонаті рівно тиждень тому - 2:3, хоча і вигравали за партіями - 2:0", - розповідає центральна блокуюча збірної Ірина Трушкіна. - "Звичайно, хотілося реваншуватися. І це диво сталося! Ми знову були попереду 2:0, знову програли третю партію, але переможну крапку поставили у четвертій, хоча зробити це було дуже важко. Для мене особисто цей матч став рекордним! 35 очок я принесла за гру, такою результативною до цього ніколи не була. Так що це Різдво, нехай навіть католицьке, я запам'ятаю на все своє життя. Але свята продовжуються! Тільки одному Богу відомо, що нас чекає попереду."
Для луцької красуні Інни Молодцової новорічні свята були найулюбленнішими. Якось у дитинстві напередодні свят вона з сестрою у шафі знашла величезного ведмедя. Дуже зраділи, розповіли про сюрприз мамі і ведмідь кудись зник. Яка була радість у дівчат, коли він знову з'явився під новорічною ялинкою. "На Новий рік у нас була стандартна традиція - ми з татком ходили у нас у місті до новорічної ялинки, яку ставили у центрі, - ділиться своїми враженнями гравець збірної України і южненського "Хіміка" Інна Молодцова. - "Якби я хотіла цю традицію повторити знову. Шкода, але татка з нами уже немає..."
Для капітана української збірної Надії Кодоли Новий рік - це свято із друзями, а Різдво - свято для рідних і близьких. У дива і Діда Мороза Надя вірила, коли була маленькою, але перші новорічні дарунки під подушку звичайно приносив Святий Миколай. Не забув привітати нашого капітана Святий і цього року. Французські солодощі під подушкою Надія вранці таки знайшла.
"До цих пір я люблю знаходити подарунки під ялинкою, дуже подобається мені і самій робити такі дарунки близьким та друзям, - ділиться своїми новорічними відчуттями Анна Степанюк. - Було мені років шість, нарядили мене у костюмчик Діда Мороза і ми після зустрічі Нового року поїхали у центр до ялинки. Ніч, а я не сплю і навіть не хочеться. Пам'ятаю тоді під ялинкою у цьому костюмі зі мною ледь не усе місто хотіло сфотографуватися. Я була на сьомому небі від щастя. Радість неймовірна. Дарунки під ялинкою, цукерки, мандаринки..."
