Діагональна збірної України про матчі з Іспанією, вихід у фінал Євроліги і про нову для себе позицію у збірній.
- Наскільки важкою виявилася гра в Іспанії, чи після домашньої перемоги усе було під контролем?
- Звичайно гра в Іспанії відрізнялася від нашого домашнього матчу в Івано-Франківську. В першу чергу у іспанок з'явився додатковий козир у вигляді домашньої торсиди. По тому, як глядачі у Гвадалахарі підтримували свою команду, можна зробити висновок - в Іспанії волейбол люблять. Але нам іспанська підтримка абсолютно не заважала. Не можу сказати, яка гра виявилася більш складною, матч на матч не схожий і кожний по своєму був важким. Звичайно удома при наших уболівальниках нам було трішки простіше. Проте, як не дивно, в Іспанії нам також українські уболівальники влаштували теплий прийом. Величезна їм подяка за їхню підтримку!
- Яка партія виявилася ключовою у здобутті фінальної путівки перша чи усе ж таки третя?
- Думаю обидві партії важливі. У першій нам необхідно було одразу знайти свою гру, що ми і зробили. А третю необхідно було обов'язково виграти. Після того, як програли другу партію, зробити це було не легко. Іспанки повірили у свої сили і зупинити їх нам було не просто. Нам не одразу третя партія вдалася, відчувалася якась нервозність і скованність у діях. Які ж ми були щасливі, коли врешті цю партію виграли. Тоді всі уже зрозуміли, що завдання на півфінал виконали і здобули путівку у вирішальний раунд Євроліги.
- Команда виглядала після програнної партії трішки розгубленою. Що підказував Гарій Шамоєвич під час тайм-аутів у третій партії?
- Він намагався нас привести у звичний стан. Вимагав від нас упевненності, підказував додати трішки агресії в атаці.
- Після перемоги у третій партії усі полегшено видихнули. Коли справжні емоції прийшли у той момент, чи після матчу?
- Справжні емоції нахлинули одразу після останнього вигранного м'яча в третій партії. Усі уже зрозуміли, що ми у фіналі.
- Тренер часто вас використовує на позиції догравальниці. Де ви себе комфортніше відчуваєте, у другій зоні чи у четвертій? Як взагалі ставитеся до таких перестановок тренера?
- Комфортніше почуваюся усе ж таки у другій зоні. Усі розуміють, що догравальник має відповідати і за прийом. Нінішнього сезону у своєму клубі "Сєвєродончанці" я завжди стояла у прийомі, набиралася досвіду у цьому елементі. Але тут рівень набагато вищий, потужніша подача. Поки ще не все виходить, я розумію, мені є куди рости і є над чим працювати. А взагалі до таких перестановок у грі я відношуся позитивно. Мені подобається, коли є можливість пограти на різних позиціях в збірній, додати універсалізму. Тим більше, тренеру видніше, як краще використовувати гравця у тому чи іншому епізоді.
- Попереду фінал з Фінляндією. Як думаєте, буде легше чим з Іспанією?
- Ми вивчили нашого опонента по фіналу. Скажу, що слабких суперників на цій стадії просто не може бути. Фінські волейболістки не випадково піднялися так високо. Вони хочуть виграти цю Євролігу не менше, за нас. В будь-якому випадку будемо виходити і боротимемося за кожен м'яч. Дуже хочеться перемогти! Знаю, що все залежить тільки від нас!