Житомирські «Житичі» стали переможцями цікавого турніру за участю чоловічих команд одразу трьох ліг України.
Як ми вже повідомляли, минулого уїк-енду у Житомирі відбулися змагання до Дня місцевого самоврядування, учасниками яких стали представники абсолютно різного рангу та статусу. І саме це зробило їх неймовірно унікальними! Адже, здавалося б, які суто волейбольні стимули могли поєднати суперліговий «Буревісник-ШВСМ» (Чернігів), вищолігові «Олюртранс» (Луцьк) та «Новатор-2-Прикордонник» (Хмельницький), а також першолігові місцеві «Житичі»? Однак, щойно в насиченому календарі сезону з’явилося «віконце», вони охоче вирушили до Житомира, де протягом двох днів грали один із одним за коловою системою. Причому, так грали, що в глядачів дух захоплювало!
Взагалі, справжньою святковою атмосферою, не сумніваємося, тут прониклися всі разом і кожен окремо. Адже організатори (ними виступили Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації, керівництво міської та обласної федерацій волейболу, а також особисто голова Житомирської обласної ради Ширма В.В. та голова відділення НОК України в Житомирській області Оніщук О.В.) добре попіклувалися про чудове розміщення спортсменів і комфортне оформлення СК «Динамо». В якому, здається, вже на часі зробити солідне розширення трибун, бо нині всіх бажаючих побачити волейбольні баталії вони просто не вмістили.
На урочистій церемонії відкриття турніру був присутній президент Федерації волейболу України Михайло Мельник, який у привітальному зверненні сказав наступне: «У радянські часи Житомирщина мала хороші волейбольні традиції. Тут працювали кваліфіковані, по-справжньому віддані своїй справі наставники, котрі підготували чимало гарних майстрів. На превеликий жаль, у роки Незалежності України ці традиції порушилися. Тому зараз мені дуже приємно знаходитися тут і спілкуватися з людьми, які щиро хочуть їх відновити. Тож нехай саме з цього турніру, хочеться вірити, великий волейбол на Житомирщині отримає, так би мовити, друге дихання!»
У свою чергу, волейболісти всіх чотирьох команд віддячили по-справжньому захопливою грою із максимальною самовіддачею в кожному епізоді. Спочатку здавалося, що головним фаворитом є «Буревісник-ШВСМ». І представник Суперліги справді вийшов переможцем у двох перших іграх, хоча для успіху в протистояннях із «Олюртрансом» та «Новатором-2- Прикордонник» чернігівцям довелося добряче попотіти. Справжній бій суперліговикам дали і луцькі ветерани, і хмельницька молодь. Останню дуже своєрідно «заряджав» їхній наставник Роман Ковальчук, який одночасно є головним тренером першої команди «Новатора». Варто було «прикордонникам» трохи розслабитися й виявити недостатню концентрацію, як креативний спеціаліст миттєво взяв тайм-аут і змусив своїх підопічних виконувати перекиди через голову. Знаєте, допомогло! Надалі хлопці відчайдушно кидалися навіть за абсолютно безнадійними м’ячами. Хоча, зрештою, «Буревісник-ШВСМ» усе одно вийшов переможцем і зупинятися на цьому не збирався.
Але паралельною дорогою до вирішального поєдинку з ним крокували «Житичі». Підопічні наставників Сергія Терейківського та Вадима Кравченка переконливо доводили, що «первачки» з них (тобто, учасники першої ліги) досить умовні, і що нинішній рівень їхньої зрілості цілком дозволяє успішно кидати виклик не лише представникам «вишки», але й елітного дивізіону. Тож своєрідний фінальний матч вийшов справжньою прикрасою змагань!
Спочатку стартовий кураж і гаряча підтримка уболівальників виявилися вагомим аргументом на користь «Житичів». У вирішальні миттєвості сету їхній вправний бомбардир Володимир Мірчев гарматним «пострілом» пробив блок суперників і приніс своїй команді вирішальне очко. Однак надалі «крилаті» зробили деякі тактичні перестанови і дуже розважливо не подавали у бік того ж Мірчева, який ще й на прийомах фактично не помилявся (недарма ж згодом саме його визнали MVP турніру!). Натомість, підопічні Романа Носко професіонально визначили у складі суперників найслабкіші ланки і, завдяки відмінній розпасовці досвідченого зв’язуючого Володимира Борисенка, котрий ювелірно обводив руки височенного блокуючого Івана Черняка, настирливо завдавали «уколи» саме в їхньому напрямку. У такі моменти рівень колективу Суперліги читався досить очевидно. І не дивно, що наступні дві партії залишилися за «Буревісником-ШВСМ».
Тепер уже черга продемонструвати свій тренерський клас прийшла до Сергія Терейківського та Вадима Кравченка. Ті, на щастя для місцевих уболівальників, не розгубилися. Серією своєчасних замін та оперативних підказок їм вдалося додати своїм гравцям впевненості та злагодженості дій. Тож на майданчику розпочався захопливий й видовищний обмін вдалими серіями, що називається, на стійкості характерів, і в більшості випадків це тримало рахунок рівним. Зрештою, напруга на ігровому прямокутнику досягла такої стадії, що на стелі навіть раптово спалахнули дві лампи, які до цього, образно кажучи, ознаків життя не подавали. І вони наче символічно висвітили житомирянам шлях до успіху в сеті – 2:2.
Тай-брейк… Незважаючи на очевидну втому, гравці обох команд продовжили запекле протистояння. Тут можна було побачити все – різкі подачі, феєричні прийоми, розважливі передачі, обвідні удари та мобільні пересування блоків, котрі теж встигали спрацьовувати… І так – м’яч у м’яч. Та все ж «Буревісник-ШВСМ» спромігся вирватися вперед – 13:11. Все? Ні, житомиряни знайшли в собі сили відігратися на сетболі опонентів. І боротьба продовжилася…
Зрештою, справа завершилася блоком чернігівчан, після якого м’яч приземлився трішечки за лінією. Гравці навіть не одразу зрозуміли, що все скінчилося. І лише після певної паузи одні з них закрутили хоровод щасливих емоцій, а інші – розпачливих жестів. Утім, за ТАКИЙ фінал, ТАКУ відчайдушну боротьбу і ТАКУ самовідданість їм не має бути соромно. Мовляв, представник Суперліги програв команді першої ліги. Насправді ж саме в таких поєдинках, на кшталт кубкових, статус суперників фактично нівелюється величезною жагою номінально слабкіших ні в чому не поступитися сильнішим. Тож їхній підсумок може вийти будь яким. Сьогодні пані Фортуна вибрала своїми фаворитами житомирян – честь їм, хвала, та заслужений красень-кубок і нагороди. Ну, а чернігівчанам, відповідно, щирі аплодисменти глядачів, які належним чином оцінили їхню самовіддану гру. Іноді подібне людське визнання буває значно дорожчим за матеріальне…
