Голова Арбітражної комісії ФВУ поділився думками, завдяки чому можуть прогресувати молоді судді та як слід вдосконалюватися уже досвідченим.

Наближається початок нового, 28-го чемпіонату України з волейболу. І, відповідно, починають готуватися судді. 22-24 серпня у Запоріжжі заплановано національний суддівський семінар, а рішення про місце та терміни проведення регіональних семінарів буде прийнято Арбітражною комісією вже якраз у Запоріжжі...

Минулий волейбольний сезон виявився цікавим та напруженим, а, зокрема, з точки зору суддівства – непростим. Хочеться нагадати, що результати матчів плей-офф за медалі серед чоловіків виявилися напрочуд непередбачуваними і  тримали в напрузі аж до фінального розіграшу в серії.

Взагалі, сучасний волейбол швидко змінюється, і вимоги до арбітражу також змінюються паралельно. Про зміну моделі суддівства у світі та, зокрема, Європі говорять уже багато років. І щось таки реально змінюють. Намагаємося запровадити різні «ноу-хау» і в Україні, але старе мислення важко зрушити. Зовнішній вигляд, комунікативність, позитивнее ставлення до всіх учасників спортивної події, ентузіазм та бажання вдосконалюватися – важливі складові моделі сучасного рефрері. Він повинен бути співорганізатором створення видовища для глядачів, якщо хочете – диригентом, який задає темп та настрій матчу, а не полісменом, котрий лише вишукує помилки. Поява арбібрів у спортивному залі повинна викликати позитивні емоції у гравців та тренерів, а не гримаси незадоволення. Тут, як еталон, доречно буде згадати Петра Григоровича Рацу – справжнього маестро суддівської творчості.

Та все ж і в нас відбуваються позитивні зрушення на краще. Зокрема, одним із головних досягнень Арбітражної комісії нинішього року стало оновлення і прийняття «Положення про суддів України» та розробка і прийняття «Положення про Арбітражну комісію ФВУ». Адже судді повинні мати юридичне підгрунття своєї роботи. Нездорова конкуренція серед них – руйнівна сила. Тому задля створення здорової конкуренції останніми роками було прикладено багато зусиль та уваги. Ми запровадили прозорий механізм підведення суддівського рейтингу і, що важливо – цей рейтинг, як і його чинники, є публічними. На 50 відсотків рейтинг складається з оцінок технічних делегатів, на 25 відсотків – з думки Арбітражної комісії та ще на 25 відсотків – з думки клубів. Команді і тренери повинні мати право впливати на місце судді в рейтингу, і ніхто цього права у них не забирає. На сьогоднішній день мало місце опитування клубів Директоратом ФВУ з проханням ранжування суддів, і на останьому Виконкомі, з ініціативи тренерської комісії, було прийняте рішення оцінювати роботу суддів наставниками. Яким чином тренерська комісія збирається опрацьовувати ці оцінки – мені сказати важко. На мою особисту думку, оцінювання роботи арбітрів тренерами – це те саме, що й опитування, але набагато складніше. Для порівняння, можу сказати, що в кінці сезону, при підведенні суддівського рейтингу, ми опрацювали більше ніж 1000 оцінок. Арбітражній комісії було важливо оперативно отримати рейтинг суддів за версією клубів, а механізм створення цього рейтингу – за опитуванням чи за оцінюванням наставників після матчів – давайте залишимо за тренерською комісією.

Отже, найбільшу вагу в рейтингу має оцінка технічного делегата. Як відомо, вже другий сезон в Україні використовується форма R-4 – стандартна форма оцінювання суддів ФІВБ, що дає змогу Арбітражній комісії оперативно опрацьовувати листи оцінювання та, по завершенні сезону, створити рейтинг за версією технічних делегатів. Останнім рішенням Арбітражної комісії прийнято більш суворі вимоги до заповненню та надсиланню форм оцінювання. На наступному національному суддівському семінарі буде змінено формат проведення та виділено спеціальний день для роботи з технічними  делегатами.

У минулому сезоні прозвучала думка, що неліцензовані арбітри судять не гірше за ліцензованих. На початковому рівні може й так, але різниця полягає в тому, що ліцензований суддя працює під контролем технічного делегата та Арбітражної комісії і, залежно від якості своєї роботи, піднімається, залишається на тому ж рівні або опускається в суддівському рейтингу. Усі ліцензовані рефері працюють у певній системі координат, під певними вимогами Арбітражної комісії. А вона свої вимоги будує відповідно до вимог Арбітражних комісій ЄКВ та ФІВБ. І робота  технічного делегата в оцінюванні судді дуже важлива. Причому, вона буде більш ефективною, якщо судді стануть відкритішими стосовно конструктивної критики та об’єктивної оцінки своєї роботи. Необхідно дивитися на своє суддівство зі сторони очими більш досвідчених товаришів. Нездорові амбіції та неадекватна самооцінка – хибний шлях.

oleksiy skibitskiy

Суддя – це не людина, котра купила в спортивному магазині свисток. Процесс його становлення куди більш складний. Ліцензований арбітр – це той, хто  пройшов певну підготовку та отримав дозвіл на суддівство від федераціїї. На обласному рівні – обласний семінар та суддівство обласних змагань під контролем обласної арбітражної комісії. Якщо добре зарекомендував себе –  тоді, за поданням голови цієї комісії, проходження регіонального або національного семінару та початок суддівства на національному рівні нижчих ліг чемпіонату України. І вже в системі прозорої конкуренції – підняття по лігам.

Велику увагу останнім часом Арбітражна комісія приділяє суддям-початківцям. Якщо два роки тому було всього дві групи таких рефері: судді Суперліги та судді вищої ліги, то рік тому започатковали третю групу (судді першої ліги), а в минулому сезоні – четверту (судді другої ліги). Одне з головних завдань, що стоїть перед Арбітражною комісією – спрощення початку суддівства молодими кадрами. Для цього у позаминулому сезоні було започатковано регіональні суддівські семінари.

Шанс обслуговувати матчі Суперліги є у кожного судді, навіть у початківців, і  використання цього шансу залежить від них самих. Тобто, від того, як цей арбітр буде працювати на майданичку та над власною досконалістю. А об’єктивна самооцінка та грамотний аналіз помилок підвищують якість суддівства. Варто також мати терпіння – підвищення в класі часом потрібно чекати роками.

Тож наступний національний судівський семінар обіцяє бути особливо цікавим. Адже на матчах Суперліги та «вишки» вводиться використання електронного протоколу, і головна мета семінару – навчання його ведення та вміння  оперативно виправляти можливі помилки. Також хотів нагадати, що параллельно із суддівським семінаром відбудуться кваліфікаційні матчі збірних команд на чемпіонат Європи. Нас вони цікавлять ще й з точки зору європейської моделі організації ігор та впровадженню такого організаційного рівня в Україні.

Усіх бажаючих судити запрошую на суддівські семінари. Бажаю успіху та гарних матчів у чемпіонаті!