Канадський волейболіст домінікансько-українського походження, гравець збірної Канади та польської “Ресовії” Денні Дем’яненко один із семи канадців, які зараз виступають у ПлюсЛізі.
Після травми Давіда Воха Дем’яненко закріпився в основному складі. У матчі з “Трефлем” він набрав 12 очок і продемонстрував 85% ефективності в атаці.
– У першому домашньому матчі “Ресовія” змушена була відіграватися і доклала чимало зусиль, щоб перемогти “Трефль”. Що стало вирішальним?
– На мою думку, ми як команда повинні були знайти свій ігровий ритм. Це був чудовий тест, адже “Гданськ” показав, що має дуже сильний колектив. Нам потрібно було зберігати спокій і впевненість у грі. Початок був справді складним, але коли щось ішло не так, ми покладалися на свої сильні сторони – і змогли знайти шлях до перемоги. Важливу роль зіграли й гравці, які вийшли з лави та підсилили гру. Думаю, саме глибина складу стала вирішальним фактором.
– Ви грали відмінно в атаці, добре подавали, але блок не спрацьовував, хоча це ваша сильна сторона. Потрібно краще вивчити суперників у ПлюсЛізі?
– Це залежить від конкретного матчу. Інколи виходить заблокувати суперників, інколи ні. У цьому поєдинку суперники атакували з високої траєкторії. Але ми чудово діяли в захисті, і головне було зберегти терпіння. Попри труднощі на блоці, якщо ми й надалі так працюватимемо в обороні, як проти “Гданська”, це добрий знак.
– Після двох перших матчів у ПлюсЛізі ви задоволені своїм стартом і грою в основі?
– Я ніколи не буваю повністю задоволений своєю грою. Завжди є куди рости, що вдосконалювати. Для мене кожен матч – це тест. Першою перевіркою були “Сувалки”, це був важкий поєдинок. Ми відчували тиск, нервували – мабуть, через те, що це був старт сезону. Матч із “Гданськом” став другим випробуванням – ми грали без стартового тиску, але проти дуже сильного суперника. І мусили знайти рішення, щоб переламати гру. Такої ж боротьби я очікую в кожному матчі ПлюсЛіги – і це чудово, бо ця ліга неймовірна й дуже конкурентна. Сподіваюся, ми зможемо продовжити переможну серію.
– Тепер “Ресовія” готується до зустрічі з “Купрумом” (Гожув). Є шанс показати ще кращу гру?
– Звісно. Це буде цікаве протистояння. Коли я грав у Франції, то виступав разом із пасуючим “Купрума” – Тьяго Велозо. Знаю його гру, і буде цікаво зіграти проти нього – така собі партія шахів між пасуючим і блокуючим. Я дуже радий знову вийти на майданчик у домашньому залі. Атмосфера на “Подпром’ї” була неймовірна, уболівальники дуже нас підтримували, особливо наприкінці довгого матчу. Саме цього нам і бракувало, щоб видати максимум.
– Атакуючий Чізоба Невес Ату і приймаючий Матіс Генно можуть створити проблеми?
– Так, я добре знаю обох – ми всі грали у французькій лізі. Вони чудові гравці, тому це буде серйозне випробування. Ми активно готуємося до матчу й працюємо над тими аспектами, які не вдалися з “Гданськом”. Потрібно бути готовими грати з тією ж енергією, що й минулого разу.
– Як вам атмосфера на арені “Подпром’є”?
– Це було щось неймовірне! Енергія, яку нам віддавали вболівальники, – фантастична. Фан-клуб “Ресовії” зробив чудову роботу – барабани, гучні скандування, постійна підтримка. Для мене це щось особливе, бо в Канаді немає професійної волейбольної ліги й такої кількості фанатів. Польща справді живе волейболом, і це вражає.
– Схоже, цей сезон може бути вдалим для канадців у ПлюсЛізі – чимало ваших співвітчизників виступає в Люблині, Белхатуві, Ольштині…
– Так, це чудово! Я люблю Артура Шварца – ми грали один проти одного в Італії. Хлопці з Любліна теж виступають блискуче. Буде цікаво грати “канадські дербі” в межах ПлюсЛіги. З нетерпінням чекаю, що принесе решта сезону – поки що початок просто відмінний.
– Ви вже освоїлися в Ряшеві?
– Так, ми з родиною почуваємося тут чудово. Люди дуже привітні, організація клубу – на найвищому рівні. Мені подобається працювати з тренерським штабом і командою. Ми тут із дружиною та маленькою донькою – і для неї тут є багато цікавого. Ми намагаємося гуляти містом, відкривати нові місця. Загалом – усе просто чудово.
– Чи щось вас здивувало в Польщі?
– Ні, я вже бував тут раніше – навіть грав із університетською командою проти професійних клубів. Тож знав, чого очікувати. Чув, що Ряшів – прекрасне місто, і можу підтвердити: це правда. Мені тут справді подобається.
