Він народився біля моря, але проміняв морську воду на волейбольний спорт. Майже за три сезони у Львові полюбив це місто як своє рідне. Гравець «кажанів» Олександр Гладенко розповів про те, чим живе, як готується до наступних матчів плей-офф і звідки у нього взялася волейбольна любов.
- Олександре, 5-6 квітня «кажани» гратимуть матчі плей-офф у Харкові. Які емоції перед поїздкою?
- Ясна річ, ігри дуже хвилюючі, бо надзвичайно відповідальні. Нам потрібно перемагати, підтверджувати звання чемпіона. «Юракадемія» – хороша команда. І вдома вони боротимуться ще наполегливіше: будуть агресивно подавати, загальна гра буде яскравішою. На виїзді з ними грати буде тяжко, ми це розуміємо, але налаштовані досить позитивно.
- Ти народився у Бердянську. Не сумуєш за морем?
- Звісно. Але взагалі ми кожного літа досить багато часу проводимо на морі. Та все рівно там інший клімат, зовсім інше повітря. До Львова я 7 років жив у Чернігові, тому дещо відвик від моря. Хоча, якщо чесно, сумую. Ми всією сім‘єю сумуємо за морем (сміється). Адже моя дружина теж з курортних країв – з Кирилівки. І доня любить воду. Але вони завжди зі мною. До речі, дружина любить і волейбол. Хоча й вона економіст за освітою, та у волейболі дуже добре орієнтується. Досить пристально спостерігає за всіма матчами. Статистика моєї гри у неї одразу в голові: ти там щось не так зробив, там не подав, не забив.
- Львів встиг стати для тебе другою домівкою?
- Ми дуже звикли до цього міста. Нарешті навчився розмовляти українською мовою, адже у Львові це дійсно дається легко.
- Доня теж любить волейбол?
- Уляні майже три роки. Волейбол вона любить, вміє відбивати і зверху, і знизу. Любить бавитися з м‘ячем. А чи займатиметься цим спортом, чи якимось іншим у майбутньому – це виключно її рішення. Ми нічого нав‘язувати не будемо. Це буде лише її вибір.
Олександр, Аліна та Уляна Гладенко \ фото: www.noc.lviv.ua
- Літо близько. Зовсім скоро закінчується сезон. Розкажи про улюблені місця для відпочинку, крім моря.
- Ми вже два роки поспіль після сезону їздимо у весняні Карпати. Дуже там гарно. Ця зелень, це свіже повітря. Травневі Карпати чудові. Ще до переходу в «кажани» ми з дружиною поїхали на відпочинок в гори. Піднялись на Говерлу. З Уляною вже піднімались на Захар Беркут. Ну а далі йде море, Бердянськ. Хотіли б ще подивитись Європу, якщо все складеться.
- Маєш улюблену справу крім спорту?
- Люблю проводити час з родиною, люблю комп‘ютерні ігри, а ще обожнюю різної складності головоломки. Кубик Рубіка – це моє захоплення. Вже навчився збирати 6 на 6.
- А як щодо кухні. Чому надаєш перевагу?
- Люблю як готує моя дружина. Улюбленої страви як такої немає. Люблю червоний борщ з м‘ясом, люблю смажену картоплю, люблю фрукти. Якихось забаганок особливих немає.
Олександр Гладенко \ фото: kazhany.lviv.ua
- Після завершення волейбольної кар’єри ким себе бачиш у майбутньому?
- Максимально довго хочеться пограти у професійний волейбол. Після цього навіть не знаю, чим займатись. Хоча, кілька варіантів є: маю практику масажиста. Крім магістра тренерської роботи, маю також технічну освіту автомеханіка. Ну і те, що ми з дружиною з морських країв теж має значення. У планах – туристичний розвиток, адже у родини дружини є власна туристична база. Це далеке майбутнє. Наразі у моїх планах – грати у волейбол і показувати достойний результат.
- А взагалі з чого почалося твоє волейбольне життя?
- Моя волейбольна кар‘єра як гравця розпочалася в Чернігові. В Бердянську грав з ветеранами волейболу, все було на досить аматорському рівні. Я взагалі до цього займався баскетболом. А от з професійною грою познайомився саме в Чернігові. Потрапив туди досить випадково: запропонували спробувати – погодився. Так все і зав’язалось. Починав грати на різних позиціях. Останні три роки визначився з позицією центрального блокуючого, так на цій позиції і досі. З «Буревісника» перейшов в «Барком-Кажани». Це була можливість розширити свої можливості та акцентувати увагу на особистому розвитку. Не міг упустити цього шансу. Якраз влітку, перед моїм приходом у львівський клуб, народилася донька.
- Чого бракує українському волейболу на твою думку?
- Підтримки. Такі спонсори як в «кажанів» в Україні рідкість. Всім би таке керівництво як у нашому клубі. Тут дуже добре ставляться як до гравців, так і до питання популяризації волейболу у місті.
Олександр Гладенко \ фото: kazhany.lviv.ua