Він займався музикою, а опинився у волейболі. З нового сезону центральним блокуючим «Барком-Кажани» став Олександр Терещук. До "кажанів" волейболіст виступав у краматорській команді "ДДМА", ВК "Дніпро", в кіпрській "Олімпіас Френару", румунській "Пьятра-Нямц" та вінницькому "Серці Поділля". Саме у складі "сердечок" минулого сезону Терещук став кращим блокуючим Кубку України.

- Олександре, вітаю з перемогою у Суперкубку. Як тобі у новій команді? Вже адаптувався?

- Дякую. Однозначно дуже тішусь такій перемозі. З новою командою нові емоції. Взагалі намагався не акцентувати на почуттях, адже ще у минулому сезоні сам грав у "Серці Поділля". А такі моменти можуть заважати. Взагалі – радий, що ми вибороли Суперкубок. Це ж перший трофей у складі "кажанів". А щодо команди – так, вже адаптувався. Мені тут дуже подобається.

- Коли у твоєму житті з’явився волейбол?

- Волейболом я почав займатися вдома, в Краматорську, десь у восьмому класі. Закінчив Краматорську машинно-будівну академію, переїхав у Дніпро. Там шість років грав у волейбол. Так стартувала волейбольна кар’єра. Але зараз здобуваю другу освіту – тренерську.

Взагалі я один у сім’ї, ріс без тата, лише з мамою. Зараз рідко з нею бачусь. Був період, що не міг приїхати додому два з половиною роки. Тяжко було звісно. А у волейбол потрапив випадково. Товариш поступав у коледж, а я поїхав з ним за компанію. З дитинства виділявся ростом. Товариш зайшов у приймальну комісію, я чекав. І тут до мене підійшов тренер і запропонував спробувати себе у волейболі. Тоді й залишив музику, бо ходив ще й на той гурток десь два роки. Навіть їздив на виступи.  Але досі граю на гітарі.

barcom-kazhany
ВК "Барком-Кажани" \ фото: kazhany.lviv.ua

- Що змінилося  в житті з приїздом до Львова?

- Місто дуже красиве, мені подобається, старовинне. Раніше був у Львові лише проїздом, коли на матчі приїжджали. Можливо, лишився б тут і жити. У Львові у моєму житті нарешті стало багато української мови.

- Чим ще живеш крім волейболу?

- Та переважно лише волейболом і живу. З таким режимом як у нас важко знайти час на якесь хобі. Коли міжсезоння, то це можливість трошки відпочити. А зазвичай волейбол займає весь час.

- Яку маєш мрію?

- Першочергово перемогти з командою в чемпіонаті України. І, однозначно, якісно відіграти на матчах ЄКВ.