Підопічні Угіса Крастіньша та Гарія Єгіазарова все ж не зуміли пробитися до «Фіналу чотирьох».
Як відомо, після впевнених перемог у 5-му турі відповідно над командами Чехії та Швеції, чоловіча та жіноча збірні України впритул наблизилися до завоювання путівок у «Фінал чотирьох» престижних змагань. Обом залишалося зробити останній крок, причому, це завдання не виглядало нереальним. Однак у підсумку не так сталося, як гадалося…
Чоловіки. Група С
УКРАЇНА – БІЛОРУСЬ – 3:2 (23:25, 25:23, 25:22, 23:25, 15:11)
Україна: Єрещенко (набрав 17 очок), Дрозд (11), Ковальчук, Плотницький (15), Семенюк (17), Вієцький (16); Фомін (л), Брова (л), Хандролін, Діденко (1), Полуян (1), Тевкун (3), Шевченко (1), Гладенко. Тренер – Угіс КРАСТІНЬШ.
Білорусь: Шмат (6), Кураш (3), Куклінський (11), Бусел (13), Міскевич (22), Радзюк (12); Аплевич (л), Будзюхін (л), Чарапович (4), Шкредау (1), Бабкевич, Тишкевич, Ваш (1), Кудряшов. Тренер – Віктор БЕКША.
Тривалість матчу: 138 хв. (30+30+29+35+14).
Судді: Акдемір (Туреччина), Ковальчук (Україна).
Кращі гравці (за версією ГО ФВУ): Семенюк – Міскевич.
15 червня. Запоріжжя. ПС «Юність». 850 глядачів.
Для того щоби забезпечити собі підсумкове перше місце в групі, підопічним Угіса Крастіньша потребувалося здобути повноцінну перемогу. Тобто, дозволялося програти не більше однієї партії. Однак саме це стало реальністю вже після півгодини гри. Наші волейболісти традиційно розпочали з потужних атак, але підопічні Віктора Бекши протиставили їм власні досить організовані мобільні атаки, де на ведучу роль трішки несподівано вийшов Родіон Міскевич. Тому протистояння розвивалося, що називається, очко в очко, і доля сету залежала від того, хто у кульмінаційний момент не дозволить собі помилитися. Білоруси не дозволили, тож саме вони й повели у рахунку.
Більше того, на куражі гості одразу ж захопили ініціативу у другій партії. Моментами їхній відрив складав п’ять пунктів – 11:6, 14:9, 16:11… Міскевич продовжував феєрити, тоді як в господарів майданчику не кращим чином виходив прийом, через що дедалі помітніше нервував зв’язуючий Володимир Ковальчук. Тому Угіс Крастіньш, розуміючи, що відступати вже нікуди, випустив замість Ковальчука Романа Хандроліна. І сталося справжнє диво! Хандролін не лише вправно відновив необхідний зв’язок між захистом і нападом, але й на повну задіяв першим темпом Юрія Семенюка та Максима Дрозда. Ті ж вколочували настільки потужні «гвіздки», що паркет аж здригався. А Семенюк ще й Міскевича та його партнерів узявся «чохлити» із завидною майстерністю (усього в матчі він записав на свій рахунок 9 блоків!) В результаті, видавши ривок – 11:3, збірна України повністю переломила хід боротьби та відновила на табло рівновагу – 1:1. Її вболівальники видихнули із полегшенням.
У третьому сеті білоруси прийшли до тями та вирівняли гру, однак наші хлопці вже відчули впевненість у власних силах. Хандролін майстерно розпасовував Дмитру Вієцькому, Яну Єрещенку та Олегу Плотницькому, не забуваючи, звісно, і про Семенюка із Дроздом. Тож у кінцівці всі вони разом видали ривок – 5:1 і далі втримали здобутий гандикап.
Четверта партія стала суцільною боротьбою нервів. Білоруси розпочали – 4:0, отримали те ж саме у відповідь, і далі почалися тривалі «гойдалки». Підопічні Угіса Крастіньша мали кілька нагод суттєво вирватися вперед, однак завадили неточні подачі, яких загалом знову перевалило за два десятки. А от Міскевич і компанія помилялися менше. Тож якщо тричі вони втікали на три очки безрезультатно, то четверта спроба стала для української команди фатальною. Маючи в пасиві потрійний сетбол, два м’ячі наші хлопці відіграли. Однак наступний розіграш залишився за їхніми суперниками.
Тай-брейк уже нічого не вирішував, тому досить спокійно дозволили оновленому складу українців (на паркет скопом вийшли Володимир Тевкун, Олег Шевченко, Горден Брова, Владислав Діденко, Тимофій Полуян та Олександр Гладенко) вирвати перемогу в матчі. Однак у турнірній таблиці, завдяки кращому співвідношенню партій, перше місце посіла збірна Білорусі. Прикро…
В іншому матчі Чехія в гостях здолала впертий опір Фінляндії – 3:2 (18:25, 27:25, 25:15, 21:25, 15:13), але залишилася на третьому місці, слідом за Україною.
Жінки. Група А
СЛОВАЧЧИНА – УКРАЇНА – 3:1 (27:25, 21:25, 25:20, 25:14)
Словаччина: Герелова (2), Кошекова (4), Радосова (19), Хрончекова (7), Палгутова (21), Худечова (1); Янцова (л), Спанкова (л), Пенцова (8), Костеланска (11), Шабова, Овецкова. Тренер – Марко ФЕНОЛІО.
Україна: Політанська (2), Денисова (6), Карпець (9), Биценко (14), Степанюк (16), Дорсман (10); Нємцева (л), Дудник (1), Дрозд (3). Тренер – Гарій ЄГІАЗАРОВ.
Тривалість матчу: 111 хв. (35+27+27+22).
Судді: Денері (Туреччина), Ніклова (Словаччина).
Кращі гравці (за версією ФВУ): Радосова – Степанюк.
15 червня. Попрад. «Арена Попрад». 1200 глядачів.
Як відомо, за тур до завершення групового турніру збірна Словаччина втратила останні шанси на путівку до «Фіналу чотирьох». Тож у заключному матчі від неї можна було очікувати або величезне бажання «грюкнути дверима» або тотальний вихід на майданчик резервісток, котрі не мали достатньої ігрової практики. На нашу біду, словачки обрали перший варіант.
Взагалі, для забезпечення собі підсумкового першого місця в групі підопічним Гарія Єгіазарова достатньо було виграти у Попраді дві партії. З огляду на їхню впевнену перемогу в домашніх стінах (3:0) та групу підтримки, котра оперативно сформувалася в Івано-Франківську і своєчасно прибула на трибуни, завдання виглядало цілком посильним. Нарешті, й розпочали наші дівчата відповідно: після певного часу на «розкачку» Ганна Степанюк та Олександра Биценко здригнули паркет по той бік сітки серією смачних влучань. Однак господарки майданчику не знітилися. Оскільки втрачати їм було нічого, то вони діяли, що називається, без зайвої відповідальності. І, хоч як дивно, виходило це в них справно. Особливо в Карін Палгутової та Ніколи Радосової, котрі досить продуктивно «вистрілювали» з обох діагоналей. А Радосова ще й потужнішими подачами відзначилася, видавши три ейси. Тож у самісінькій кінцівці наші дівчата втратили нагоду завершити сет на власну користь.
Другий же сет розпочався за солідної переваги словачок – 5:2, 7:4, 10:7… Але тут українки добряче розізлилися самі на себе та відповіли шокуючим відрізком – 6:0, після якого підопічні Марко Феноліо прийшли до тями лише з останнім розіграшем: рахунок у поєдинку став рівним.
Здавалося, ще трохи… Однак українки чомусь почали неприпустимо сильно нервувати. Посипалися помилки, неточності. Причому одні з них, наче за ланцюговою реакцією, спричиняли інші. Перестав як слід працювати блок, розлагодився надійний прийом… Дивовижно випала з гри зазвичай активна Карина Денисова, не пішло у Діани Карпець… А словачки, відчувши цю невпевненість наших дівчат, навпаки додали. Палгутова і Радосова забивали фактично все. Тож, хоч як прикро, все завершилося досить болючим фіаско збірної України.
Утім, ще залишалася слабка надія, що в паралельному поєдинку Швеція зуміє зупинити нашого прямого конкурента – Чехію. Проте не зупинила. Чеські волейболістки здобули впевнену перемогу – 3:0 (25:11, 25:20, 25:20) і, за рахунок кращого співвідношення партій, посунули українську команду з першого місця в підсумковій таблиці.
Таким чином, всупереч сподіванням, із обох наших збірних у «Фіналах чотирьох» не зіграє жодна.
